Записки зі змістом та без...

1. Державу с названием Московия царь Петр I переименовал в Россию аж в 18 веке, в 1721 году.

2. Племя Мокши назвало свою речку Москва, а перевод этого названия, с языка Мокши, звучит как «грязная вода». Любые другие языки Мира не могут перевести слово Москва. Слово «кремль» — татарское и обозначает укрепления на возвышенности.

З. В средние века все картографы Европы писали и проводили границу Европы вдоль границ Руси (Русь — это территория нынешней Украины). Московия — улус, со своими финскими народами, всегда была составляющей Орды, и ее Европа справедливо относила к Азии.

4. Московия (Россия) платила дань Крымскому Хану (!), своему СУВЕРЕНУ и ХОЗЯИНУ, который был правопреемником Золотой Орды, вплоть до 1700 года. Царь Московии встречал крымского посла на Поклонной горе, садил его на своего коня, сам пешим, под узду, вел коня с крымским послом в Кремль, садил его на свой трон и вставал перед ним на колени (!?).( Читать дальше )

Ввечері 18 серпня 1941 злетіла в повітря гребля ДніпроГЕСу.

Вибух був скоєний працівниками НКВС після прориву німецьких військ до Запоріжжя. Самі НКВСники на той час вже переправилися на лівий берег, але в цілому відступ радянських військ продовжувався. Вибух 20 тон толу зруйнував частину греблі (називається ділянка в 100-135 м при загальній довжині греблі 600 м, окремо було зруйноване обладнання машинної зали) і викликав кількаметрову хвилю, що зносила все на своєму шляху. За оцінками німецького командування, вермахт втратив близько 1500 вояків. Втрати з радянського боку достемено невідомі. Офіційні джерела стверджували, що ніхто не постраждав, бо цивільних і військових завчасно попередили. Сучасні історики називають кількість від 20 до 80, а то і 100 тисяч загиблих – переважно червоноармійців, що не встигли переправитися через Дніпро, і цивільного населення прибережних зон та острова Хортиці.

Виконавців підриву було спіймано радянською контррозвідкою як діверсантів (що, у свою чергу, заперечує версію про попередження), але після втручання керівництва звільнено.

Німці відновили зруйновану ділянку греблі та завезли власне – замість попереднього американського – обладнання ГЕС. Але восени 1943-го відступати довелося вже їм. Був розроблений план повного знищення греблі (закладено заряди загальною кількістю 300 тон різної вибухівки), але завдяки вмілим та скоординованим діям радянських саперів повністю реалізувати план не вдалося.

Кількість жертв не знайшов.

Героїчний вчинок радянських військових увічнено в пам'ятнику, встановленому на могилі Невідомого солдата. А підрив греблі ДніпроГЕСу став одним з пунктів звинувачення німецьких військових злочинців на Нюрнбергському трибуналі.

( Трохи фото... )

4б.