Герой

Jul. 27th, 2014 11:35 am
lluvia_ol: (1)
Victoria Guerra

1

"Если бы каждый раз, когда руководство говорило мне по телефону слово "Держись!", я получал по гривне, то уже купил бы себе новую машину".

Сегодня снова говорила с Семеном Колейником - замкобатом, который спас более сотни раненых, вытащив их из окружения. Интервью с ним вы уже наверняка читали - http://society.lb.ua/life/2014/07/24/273984_semen_.html

Он подтвердил, что бойцы нескольких бригад - 79, 72, 28 и 24 до сих пор находятся в окружении, и большинство из них сидят в нем уже 11 дней. Сказал, что последние два дня ситуация особенно тяжелая.

Я это знаю, потому что мне по нескольку раз в день звонит мать бойца из 28-ой. Она хочет от меня помощи, а я что-то блею в трубку, потому что звонки высоким чиновникам были сделаны и не принесли результата, а новости мы ставим, но это как-то не помогает совершенно.

Впрочем, сегодня вечером Порох заявил, что ребятам подвезли припасы. Надеюсь, эта информация подтвердится. Хотя тот же Семен мне сегодня сказал, что подвоз припасов не слишком поможет - по его мнению, оттуда нужно выводить людей, потому что их очень плотно обстреливают с территории РФ и смысла "держаться" нет никакого. "Хотя, может, у руководства АТО есть какая-то особая стратегия, по которой эта высота обязательно должна удерживаться. Я-то не стратег, у меня тактические задачи".

А еще Семен согласился на публикацию его фамилии и прислал мне свое фото! Так что, знакомьтесь, наш герой - Семен Колейник, замкомандира батальона 79-ой бригады из Вознесенска Николаевской области, 31 год.

lluvia_ol: (1)
Originally posted by [livejournal.com profile] carabaas at Зона АТО. Батальйон "Донбас"


Журналісти Телеканалу новин "24" Артем Лисак та Христина Стець відвідали вояк батальйону "Донбас" в районі селища Попасне, що на межі Донецької і Луганської областей.


...

Jun. 24th, 2014 10:20 pm
lluvia_ol: (Default)
Коли так сильно болить від втрат згадуйте живих, їм потрібна допомога. Разом ми - сила.


lluvia_ol: (Default)
Вона потрапила в полон до російських терористів.


Військовий льотчик. Воїн. Вона повинна залишитись живою. Заради своєї мрії.


ІЛ-76

Jun. 16th, 2014 12:22 am
lluvia_ol: (Default)
На цій фото їх 18 з 49...

...

Jun. 14th, 2014 11:02 am
lluvia_ol: (1)
49
зрівняти з землею і висадити троянди

...

Jun. 9th, 2014 11:34 pm
lluvia_ol: (1)
Завтра 10.06.2014 у місті Бориспіль (Київська область) відбудеться прощання з п'ятьма героями України, військовими льотчиками 15-ої авіабригади транспортної авіації «Блакитна Стежа», які загинули 6 червня під Слов'янськом після того як були підбиті проросійськими терористами та знехтували можливістю покинути літак, за для того щоб відвести падіння повітряного судна на густонаселені райони.
В світлі того що в інформаційному середовищі країни - пам'ять загиблих героїв, допомога сім'ям та взагалі більш-менш конструктивна інформація щодо подібних подій значно програє дешевому піарові політиканів, тож за допомогою соціальних мереж запрошую (якщо можна так сказати), всіх бажаючих, особливо з міста Києва (Бориспіль знаходиться в 17 км від столиці, хто захоче той приїде), на прощання з полеглими земляками.
Прощання відбудеться орієнтовно від 13-00 до 15-00, точний час невідомий, бо тільки зранку вівторка, літак з тілами прибуде до міста, після чого відбудуться поминальні заходи в частині де служили військовики. Поховання відбудеться на Книшовому кладовищі (зупинка «Соцмістечко», третя в місті, якщо їхати з Києва). Доїхати з Києва до Борисполя можна 316-ою маршруткою від станції метро «Лівобережна» та 317 від станції метро «Харківська» - дорога займає близько 15-20 хвилин.
P.S: Символічно, що герої будуть поховані на одному кладовищі з автором державного гімну України і як наслідок рядків «…Душу й тіло ми положим за нашу Свободу, і покажем що ми браття, козацького роду», та своїм земляком – Павлом Платоновичем Чубинським.

10468471_631672093595798_5151656078264634039_o

lluvia_ol: (Default)
Сьогодні моє маленьке рідне місто прощалося зі своїм героєм – десантником 95 аеромібільної бригади, який загинув під Краматорськом. Стоячи на центральній площі я згадала свої слова до людей, що прийшли туди на заклик громади. Це було без двох днів три місяці тому. В той вечір я повернулася з Києва і казала людям, що треба їхати. Хто має сили і сміливість. Казала, що необов’язково йти на передову – в тилу теж дуже багато такої важливої роботи. Мені відповідали, що в’їзди в Київ перекриті і що в нас немає ні щитів, ні касок. І тоді в мене вирвалось: «А якщо завтра війна, а у нас немає ні щитів ні касок?». Ми поїхали.

Сьогодні і в моє рідне маленьке місто прийшла війна. В нас немає ні щитів ні касок, але в нас є ми.
Спи спокійно, Віталій...



lluvia_ol: (1)
37035_292545027581016_4571120789114172418_n

"Нація, яка не готова посилати синів на смерть, не виживе..." - одна з останніх цитат, розміщенних на сторінці Сергія Байдовського.

Сьогодні на фасаді приміщення Філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" ПАТ "Укртранснафта" встановлено меморіальну табличку працівнику підприємства Сергію Байдовському, який загинув 20 лютого на Майдані у Києві.

Ми завжди повинні пам’ятати про наших героїв, і усі разом боротися за збереження незалежності України.

Героям Слава!

джерело: Taras Batenko

lluvia_ol: (Default)
Сьогодні загинули 7 українських десантники… 95 аеромобільна бригада… мої земляки… кращі…

Що не день - наче вдих чадом спалених шин,
Постріл в спину від Каїна-брата.
Хто зі сплячки цих демонів зла воскресив,
Щоб наш дух волелюбний розп'яти?

Що не день - морок віч хижих орд москальні,
Знавіснілих від "Слава Вкраїні!",
Що виплескують гнів, мов цариця на Січ,
Так, мов ми без вини щось їм винні.

Що не день - страх падінь у провалля біди,
Де нема й на життя уже права,
На цім дні ріки сліз збожеволілих вдів,
Чиї рани відча'ю кривавлять.

Що не день - вир зневір, круговерті нещасть,
У які ми засмоктані Звіром,
Де могили героїв так гучно мовчать,
Аж у скронях випалюють діри...

Вигоряє душа, мов стерня від пожеж,
Що не день - розроста попелище.
До яких ти дозволиш дійти, Боже, меж
Цій орді, що Вкраїну так нищить ???


(с) Наталія Крісман

lluvia_ol: (Default)


20-річний десантник Петро Коваленко, котрий ціною власного життя врятував 7 товаришів, прикривши від вибуху гранати під Слов`янськом.

Герої не вмирають!

lluvia_ol: (6)
Ілля Шевляк


Виконуючи свій професійний обов'язок перед Батьківщиною постраждав найкращий боєць світу – Андрій Рєзнік. Вчора ввечері на території Донецької області під мінометний обстріл потрапила група спецпідрозділу «Альфа» і наш Андрій отримав важкі поранення і перебуває у критичному стані в реанімації. Друзі, висловлюю подяку за оперативну співпрацю. Окрема подяка губернатору Харківщини Ігору Балуті. І прошу усіх небайдужих допомогти, перерахувавши кошти на картку тренера Андрія, Сергія Вікторовича Чередніченко – 4405 8823 1263 9234 (Приват Банк).

10247482_1404616226485626_6813925839199541757_n

lluvia_ol: (6)
Они до последнего сопротивлялись сепаратистам в Горловке. Герман Приступа, начальник криминальной милиции Горловки, и Андрей Крищенко, начальник Горловской милиции.

1656126_403562283118120_2297308420851724446_n

Начальник милиции Горловкисбросил сепаратиста, вешавшего флаг россии.

По информации от Авакова его: "Отбили. Андрей у нас. Настоящий офицер, таких мало!"

lluvia_ol: (6)
1234647_673282939400881_273976042_nПід час штурму 13-го фотограмметричного центру Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України у Сімферополі загинув на посту прапорщик Сергій Вікторович Кокурін

18 березня 2014 року, на 37-му році життя, виконуючи службовий обов’язок на спостережній вежі під час штурму 13-го фотограмметричного центру Центрального управління воєнно-топографічного та навігації Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України у місті Сімферополь, героїчно загинув прапорщик Сергій Вікторович Кокурін, росіянин за національністю.

Сергій Кокурін народився 1 січня 1978 року у Сімферополі. 28 грудня 1997 року склав Військову присягу на вірність Українському народові, якій залишився вірним до кінця. Під час військової служби пройшов шлях від рядового до начальника служби тилу частини.

У колективі його знали як скромну і порядну людину, працьовитого та кмітливого фахівця, надійного товариша. Прапорщик Сергій Кокурін неодноразово нагороджувався відзнаками Міністра оборони України та начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України.

Сергій Вікторович був надійною опорою для своєї матері, чуйним братом, який завжди розуміє і підтримує, люблячим чоловіком, дбайливим батьком для свого сина. Два місяці Сергій не дочекався до народження другої дитини.

Колектив 13-го фотограмметричного центру з відчуттям болю і непоправної втрати сумує та схиляє голови перед світлою пам’яттю свого бойового товариша прапорщика Сергія Вікторовича Кокуріна та висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого.

Бажаючі матеріально підтримати сім’ю прапорщика Сергія Вікторовича Кокоріна можуть переказати кошти вдові військовослужбовця на рахунок:

АТ «ИМЕКСБАНК»

МФО 328384

ЕДРПОУ 20971504

рахунок 26205110392003

для зарахування на основний рахунок 26208635303002

Кокуріна Олена Юріївна

Profile

lluvia_ol: (Default)
lluvia_ol

August 2014

S M T W T F S
      1 2
34567 8 9
10 111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 5th, 2025 03:44 am
Powered by Dreamwidth Studios