Ночь полугода...
May. 24th, 2014 01:34 amOriginally posted by
diana_ledi at Ночь полугода...
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Я тогда была счастлива.
Мы же уже не верили. Не думали, что это возможно.
А что конец будет именно таким - в это вообще мало кто верил.
Я не верила.
Я шла на Майдан - и не верила, что сможем вылезти из той ямы, в которую сами себя загнали.
... неделю назад один журналист спросил меня, обижаемся ли мы на наше правительство - за то что мы вынуждены сейчас заниматься его работой. Этим снабжением армии. Фактически защитой своей страны.
Нас было несколько человек в беседе. И мы хором ответили:
- Нет. Не обижаемся.
- Наша армия бедная. - сказала я. - И это не удивительно. Наша страна долго была в яме. На дне. И мы сами в этом виноваты.
- Вам не стоит себя винить. - удивился журналист.
Но мы были сами виноваты. Мы допустили, довели до того, в чём варились последние годы.
Янукович и его банда - это было только закономерным следствием нашей беспечности.
Теперь мы сами расхлёбываем то, что случилось скоро пять лет как тому назад.
Мы расхлебаем.
Украина сейчас мне кажется эдаким воякой, сидящим на берегу реки. И ждущим, пока мимо проплывёт труп её врага.
Не просто сидящим, нет. Сидящим при оружии и экипированным к бою - уж мы-то постараемся в экипировке, нам расхлёбывать - мы расхлебаем.
Я не шучу, право. Это наше нежное АТО...
Эта позиционная война.
Это всё правильно.
Трупы плывут.
Они поплывут очень быстро, живые побегут, как бежал тот, кого выгнать, свалить казалось раньше невозможным.
Мы увидим это.
Мы научились за это время многому. Но главное - мы научились правильно ждать.
Ждать не бездействуя. Да, идти в бой, но ждать - терпеливо и уверенно.
... нам раньше не хватало уверенности.
Мы сами в себя не верили все эти страшные четыре года.
А в ту ночь - Боже, как мы были счастливы.
Помните?
Счастливы, не веря в задуманное.
Я так точно не верила, скажу вам честно.
Я не верила, но выходила на Майдан - вначале раз в четыре дня, затем ежедневно, потом...
... ах, что там вспоминать.
Вспомним, когда будет год.
Год нашему решению - выйти и стоять, даже без надежды что-то изменить.
Правда, надежда была всегда. Веры было мало.
эти монстры, которые жрали нашу страну, казались непотопляемыми - но надежда была.
Она всегда остаётся, даже когда не остаётся ничего.
И была ещё уверенность, что всё, что мы делаем - мы делаем правильно.
Даже если что-то мы делали не слишком правильно.
:)
Слава Україні!
Мы же уже не верили. Не думали, что это возможно.
А что конец будет именно таким - в это вообще мало кто верил.
Я не верила.
Я шла на Майдан - и не верила, что сможем вылезти из той ямы, в которую сами себя загнали.
... неделю назад один журналист спросил меня, обижаемся ли мы на наше правительство - за то что мы вынуждены сейчас заниматься его работой. Этим снабжением армии. Фактически защитой своей страны.
Нас было несколько человек в беседе. И мы хором ответили:
- Нет. Не обижаемся.
- Наша армия бедная. - сказала я. - И это не удивительно. Наша страна долго была в яме. На дне. И мы сами в этом виноваты.
- Вам не стоит себя винить. - удивился журналист.
Но мы были сами виноваты. Мы допустили, довели до того, в чём варились последние годы.
Янукович и его банда - это было только закономерным следствием нашей беспечности.
Теперь мы сами расхлёбываем то, что случилось скоро пять лет как тому назад.
Мы расхлебаем.
Украина сейчас мне кажется эдаким воякой, сидящим на берегу реки. И ждущим, пока мимо проплывёт труп её врага.
Не просто сидящим, нет. Сидящим при оружии и экипированным к бою - уж мы-то постараемся в экипировке, нам расхлёбывать - мы расхлебаем.
Я не шучу, право. Это наше нежное АТО...
Эта позиционная война.
Это всё правильно.
Трупы плывут.
Они поплывут очень быстро, живые побегут, как бежал тот, кого выгнать, свалить казалось раньше невозможным.
Мы увидим это.
Мы научились за это время многому. Но главное - мы научились правильно ждать.
Ждать не бездействуя. Да, идти в бой, но ждать - терпеливо и уверенно.
... нам раньше не хватало уверенности.
Мы сами в себя не верили все эти страшные четыре года.
А в ту ночь - Боже, как мы были счастливы.
Помните?
Счастливы, не веря в задуманное.
Я так точно не верила, скажу вам честно.
Я не верила, но выходила на Майдан - вначале раз в четыре дня, затем ежедневно, потом...
... ах, что там вспоминать.
Вспомним, когда будет год.
Год нашему решению - выйти и стоять, даже без надежды что-то изменить.
Правда, надежда была всегда. Веры было мало.
эти монстры, которые жрали нашу страну, казались непотопляемыми - но надежда была.
Она всегда остаётся, даже когда не остаётся ничего.
И была ещё уверенность, что всё, что мы делаем - мы делаем правильно.
Даже если что-то мы делали не слишком правильно.
:)
Слава Україні!
Минуло три місяці
May. 18th, 2014 02:00 pmМабуть, я не одна думаю про снайперів весь цей час.
Як зараз живуть вони?
Якими словами виправдовують себе і чи виправдовують взагалі?
Що думали і як сприймали хлопців з дерев’яними щитами у своїх прицілах?
Чи дивився хоч один із них після у очі своїй жертві?
Чи вів рахунок вражених «цілей»?
Що вони купили на зароблені гроші?
Як солодко їм спиться?
Де і як стають чорними душі? Адже народжуємось ми всі ангелами…
Як зараз живуть вони?
Якими словами виправдовують себе і чи виправдовують взагалі?
Що думали і як сприймали хлопців з дерев’яними щитами у своїх прицілах?
Чи дивився хоч один із них після у очі своїй жертві?
Чи вів рахунок вражених «цілей»?
Що вони купили на зароблені гроші?
Як солодко їм спиться?
Де і як стають чорними душі? Адже народжуємось ми всі ангелами…
#ЄвроМайдан #Харків
УВАГА!
Віче 4 травня НЕ БУДЕ!
РЕПОСТ!!!
В зв'язку з трагічними подіями в Одесі та на Донеччині в Україні оголошено дводенну жалобу.
За погодженням з Харківською обласною та міською владою прийнято рішення перенести харківське Віче з 4 травня на іншу дату.
Влада спільно з громадою робить всі необхідні кроки для стабілізації ситуації на Сході України і наш обов'язок допомагати цьому.
Закликаємо всіх утриматись в наступні дні від участі в будь-яких масових заходах задля збереження власного життя та здоров'я.

УВАГА!
Віче 4 травня НЕ БУДЕ!
РЕПОСТ!!!
В зв'язку з трагічними подіями в Одесі та на Донеччині в Україні оголошено дводенну жалобу.
За погодженням з Харківською обласною та міською владою прийнято рішення перенести харківське Віче з 4 травня на іншу дату.
Влада спільно з громадою робить всі необхідні кроки для стабілізації ситуації на Сході України і наш обов'язок допомагати цьому.
Закликаємо всіх утриматись в наступні дні від участі в будь-яких масових заходах задля збереження власного життя та здоров'я.

Харків. Віче.
May. 3rd, 2014 01:37 amЄвроМайдан Харків

Харківський Євромайдан закликає всіх на масштабне Віче 4 травня. РЕПОСТ!!!
В Харкові 4 травня о 15.00 на площі Конституції відбудеться велелюдне Віче. Мета харків'ян - підтримати владу в проведенні антитерористичної операції на Сході України та продемонструвати всьому світу, що Харківщина за єдність України.
Силовики зобов'язані очистити нашу державу від терористів, сепаратистів та агентури тоталітарного режиму Кремля.
Керівництво країни має публічно надати прямий наказ військовим відкривати вогонь на ураження у разі перетину кордону військами агресора. Україна має достатньо сили та ресурсів для захисту своєї території. Саботажників та слабкодухих в керівництві країни та силових структурах не має бути.
Влада Харківщини зобов'язана в повній мірі задіяти весь мобілізаційний ресурс громадян з державницькою позицією для унеможливлення окупації Харкова та області неофашистським режимом Путіна.
Харків — це Україна! І ми не дозволимо нікому зазіхати на нашу державність!
По завершенню мітингу планується хода центральними вулицями Харкова.
Прохання до всіх: МАКСИМАЛЬНО поширити цю інформацію.
Зробіть репости на свої сторінки та на спільноти, де ви є в адмінах!
ЦЕ ВАЖЛИВО!

Харківський Євромайдан закликає всіх на масштабне Віче 4 травня. РЕПОСТ!!!
В Харкові 4 травня о 15.00 на площі Конституції відбудеться велелюдне Віче. Мета харків'ян - підтримати владу в проведенні антитерористичної операції на Сході України та продемонструвати всьому світу, що Харківщина за єдність України.
Силовики зобов'язані очистити нашу державу від терористів, сепаратистів та агентури тоталітарного режиму Кремля.
Керівництво країни має публічно надати прямий наказ військовим відкривати вогонь на ураження у разі перетину кордону військами агресора. Україна має достатньо сили та ресурсів для захисту своєї території. Саботажників та слабкодухих в керівництві країни та силових структурах не має бути.
Влада Харківщини зобов'язана в повній мірі задіяти весь мобілізаційний ресурс громадян з державницькою позицією для унеможливлення окупації Харкова та області неофашистським режимом Путіна.
Харків — це Україна! І ми не дозволимо нікому зазіхати на нашу державність!
По завершенню мітингу планується хода центральними вулицями Харкова.
Прохання до всіх: МАКСИМАЛЬНО поширити цю інформацію.
Зробіть репости на свої сторінки та на спільноти, де ви є в адмінах!
ЦЕ ВАЖЛИВО!
Сломали твой Камелот, рыцарь? Даже еще не сломали, вывернули наизнанку, опорочили. Слишком много людей пустил, слишком многое им позволил. Свободы хотел для всех. Не бывает такой свободы. Воля для одного – аркан другому! Поэтому ничего не строй. В тебе все, рыцарь. Внутри. Когда гореть начнет, по-настоящему, себя не потеряй. Это были только камень и доски. Твой замок в тебе… Сохранишь, соберешь по частям, воздвигнешь новый. Хоть на том же месте. Да, мародерствовать не позволяй… Слишком красивая была мечта, светлая. Не в городах величие. В людях. Настоящий бой еще впереди. А это просто гарь… Не раскисай. Щит выше. Тверже в коленях. Строй не дай сломать. Выстоять! Настоящий воин ценит не саму цель, а дорогу к ней, какой бы извилистой, тернистой и опасной она не была. Конец пути – конец и смысла его жизни. Поэтому даже после тяжелых поражений, боли, утраты и разочарований, он снова и снова встает с колен, поднимает свой меч, идет вперед! В этом его природа. В этом и заключается вся сущность его духа. Бой его продолжается!
Сюр... як завжди.
Apr. 3rd, 2014 04:31 pmЗ одного боку мого будинку вже третій тиждень лунають вибухи і постріли.
З другого боку - люди білять дерева і сіють салати.
Я теж намагаюсь "садити сад" і шуткую, що якщо москалі таки нападуть ми не помітимо - звикли.
Вчора намагалась знайти в соц. мережах хлопчину, одного з тих, хто зголосився їхати 19 лютого на Майдан з нами.
Я не пам'ятала його ім'я, тоді було багато нових імен.
Не знала його прізвище.
Але чомусь захотілось дізнатись як у нього справи.
Передивившись більше сотні сторінок із місцевих груп, отримала послєвкусіє.
Та кількість людей, чоловіків і хлопців, з автопортретами на фоні вже мирних барикад і згорівших профспілок, вражає.
Навіщо?
А я так і не змогла зробити жодної фотографії після.
З другого боку - люди білять дерева і сіють салати.
Я теж намагаюсь "садити сад" і шуткую, що якщо москалі таки нападуть ми не помітимо - звикли.
Вчора намагалась знайти в соц. мережах хлопчину, одного з тих, хто зголосився їхати 19 лютого на Майдан з нами.
Я не пам'ятала його ім'я, тоді було багато нових імен.
Не знала його прізвище.
Але чомусь захотілось дізнатись як у нього справи.
Передивившись більше сотні сторінок із місцевих груп, отримала послєвкусіє.
Та кількість людей, чоловіків і хлопців, з автопортретами на фоні вже мирних барикад і згорівших профспілок, вражає.
Навіщо?
А я так і не змогла зробити жодної фотографії після.
Щоб ви відповіли?
Apr. 2nd, 2014 02:17 amЛевко Стек
Щоб ви відповіли людині, яка минулого року на 1 квітня написала, що в 2014 Янукович переїде жити в Підмосков'я, а в Межигір'ї проводитимуть екскурсії, Фірташа арештують в Австрії, а Тимошенко балотуватиметься в президенти, Захарченко втече з країни, а Парубій стане керівником РНБО, Курченко втратить все, а Коломойським захоплюватиметься півкраїни, Кличко піде в мери Києва, а Дарт Вейдер в президенти України, Наєма і Скрипіна можна буде дивитись на Першому Національному, а Чаленко проситиме гроші на прожиття в Москві, Леніни почнуть падати, а люди в Одесі і Донецьку вигукуватимуть "Слава Україні", українці перестануть їздити в Крим на відпочинок, натомість вистрояться в черги до воєнкоматів. От, що б ви відповіли цій людині 1 квітня 2013 року?
Щоб ви відповіли людині, яка минулого року на 1 квітня написала, що в 2014 Янукович переїде жити в Підмосков'я, а в Межигір'ї проводитимуть екскурсії, Фірташа арештують в Австрії, а Тимошенко балотуватиметься в президенти, Захарченко втече з країни, а Парубій стане керівником РНБО, Курченко втратить все, а Коломойським захоплюватиметься півкраїни, Кличко піде в мери Києва, а Дарт Вейдер в президенти України, Наєма і Скрипіна можна буде дивитись на Першому Національному, а Чаленко проситиме гроші на прожиття в Москві, Леніни почнуть падати, а люди в Одесі і Донецьку вигукуватимуть "Слава Україні", українці перестануть їздити в Крим на відпочинок, натомість вистрояться в черги до воєнкоматів. От, що б ви відповіли цій людині 1 квітня 2013 року?