Про правду переможців і горе переможеним
May. 8th, 2013 07:53 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Originally posted by
4ornobile at Про правду переможців і горе переможеним
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Ввечері 18 серпня 1941 злетіла в повітря гребля ДніпроГЕСу.
Вибух був скоєний працівниками НКВС після прориву німецьких військ до Запоріжжя. Самі НКВСники на той час вже переправилися на лівий берег, але в цілому відступ радянських військ продовжувався. Вибух 20 тон толу зруйнував частину греблі (називається ділянка в 100-135 м при загальній довжині греблі 600 м, окремо було зруйноване обладнання машинної зали) і викликав кількаметрову хвилю, що зносила все на своєму шляху. За оцінками німецького командування, вермахт втратив близько 1500 вояків. Втрати з радянського боку достемено невідомі. Офіційні джерела стверджували, що ніхто не постраждав, бо цивільних і військових завчасно попередили. Сучасні історики називають кількість від 20 до 80, а то і 100 тисяч загиблих – переважно червоноармійців, що не встигли переправитися через Дніпро, і цивільного населення прибережних зон та острова Хортиці.
Виконавців підриву було спіймано радянською контррозвідкою як діверсантів (що, у свою чергу, заперечує версію про попередження), але після втручання керівництва звільнено.
Німці відновили зруйновану ділянку греблі та завезли власне – замість попереднього американського – обладнання ГЕС. Але восени 1943-го відступати довелося вже їм. Був розроблений план повного знищення греблі (закладено заряди загальною кількістю 300 тон різної вибухівки), але завдяки вмілим та скоординованим діям радянських саперів повністю реалізувати план не вдалося.
Кількість жертв не знайшов.
Героїчний вчинок радянських військових увічнено в пам'ятнику, встановленому на могилі Невідомого солдата. А підрив греблі ДніпроГЕСу став одним з пунктів звинувачення німецьких військових злочинців на Нюрнбергському трибуналі.
На жаль, я не зміг підібрати фото, щоб адекватно порівняти наслідки дій одних та инших, але що знайшов покраще -- тим ділюся.
Це, судячи з усього, вибух 1941-го. Щоправда, дещо напрягає конструкція вибух з лівого боку (згідно течії Дніпра) від проламу.



А це, схоже, вже 1943-й.


4б.
Вибух був скоєний працівниками НКВС після прориву німецьких військ до Запоріжжя. Самі НКВСники на той час вже переправилися на лівий берег, але в цілому відступ радянських військ продовжувався. Вибух 20 тон толу зруйнував частину греблі (називається ділянка в 100-135 м при загальній довжині греблі 600 м, окремо було зруйноване обладнання машинної зали) і викликав кількаметрову хвилю, що зносила все на своєму шляху. За оцінками німецького командування, вермахт втратив близько 1500 вояків. Втрати з радянського боку достемено невідомі. Офіційні джерела стверджували, що ніхто не постраждав, бо цивільних і військових завчасно попередили. Сучасні історики називають кількість від 20 до 80, а то і 100 тисяч загиблих – переважно червоноармійців, що не встигли переправитися через Дніпро, і цивільного населення прибережних зон та острова Хортиці.
Виконавців підриву було спіймано радянською контррозвідкою як діверсантів (що, у свою чергу, заперечує версію про попередження), але після втручання керівництва звільнено.
Німці відновили зруйновану ділянку греблі та завезли власне – замість попереднього американського – обладнання ГЕС. Але восени 1943-го відступати довелося вже їм. Був розроблений план повного знищення греблі (закладено заряди загальною кількістю 300 тон різної вибухівки), але завдяки вмілим та скоординованим діям радянських саперів повністю реалізувати план не вдалося.
Кількість жертв не знайшов.
Героїчний вчинок радянських військових увічнено в пам'ятнику, встановленому на могилі Невідомого солдата. А підрив греблі ДніпроГЕСу став одним з пунктів звинувачення німецьких військових злочинців на Нюрнбергському трибуналі.
На жаль, я не зміг підібрати фото, щоб адекватно порівняти наслідки дій одних та инших, але що знайшов покраще -- тим ділюся.
Це, судячи з усього, вибух 1941-го. Щоправда, дещо напрягає конструкція вибух з лівого боку (згідно течії Дніпра) від проламу.



А це, схоже, вже 1943-й.


4б.
no subject
Date: 2013-05-08 05:16 pm (UTC)А що напрягає:)?
По лівому берегу знаходився і знаходиться аванпорт шлюзового каналу.
no subject
Date: 2013-05-08 06:16 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-09 09:24 pm (UTC)Визначення лівого чи правого берега.
Коли Ви сплавляєтесь на лодці вниз по течії - то по праву руку буде "правий берег" а по ліву "лівий".
Аксіома Дніпрогесу:
Аванпорт знаходився і знаходиться по лівому берегу гідроспоруди.
:)
no subject
Date: 2013-05-09 10:38 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-10 05:56 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-10 06:03 pm (UTC)Цю греблю бачила тільки на фото.
no subject
Date: 2013-05-08 07:16 pm (UTC)Именно в это время Днепрогэс, Днепровские плотины, железнодорожный мост через Днепр были взорваны.
Военные транспорты и люди, которые в то время двигались по дамбе, естественно, погибли. В результате взрыва моста и плотины на острове Хортица остался отрезанным полк пехоты, который переправлялся в это время на восточный берег.
В теле плотины образовалась большая брешь, пошел активный сброс воды. В результате возникла обширная зона затопления в нижнем течении Днепра. Гигантская волна смыла несколько вражеских переправ, потопила много фа-шистских подразделений, укрывшихся в плавнях. Но вырвавшаяся на свободу вода не разделяла людей на «своих» и «чужих».
Почти тридцатиметровая лавина воды пронеслась Днепровской поймой, заливая все на своем пути. Всю нижнюю часть Запорожья с огромными запасами разных товаров, военных материалов и десятками тысяч тонн пищевых продуктов и другого имущества за какой-то час было снесено. Десятки судов, вместе с судовыми командами, погибли в том ужасном потоке. Сила образовавшейся при подрыве плотины ДнепроГЭСа волны была такова, что монитор «Волочаевка» был выброшен на берег и затем мог использоваться в качестве оборонительного сооружения лишь на суше.
В плавневой зоне острова Хортицы и Днепровских плавнях на десятки километров к Никополю и дальше стояли на позициях военные части. Взрыв плотины резко поднял уровень воды в нижнем течении Днепра, где в это время началась переправа отходивших под Николаевом войск 2-го кавалерийского корпуса, 18-й и 9-й армий. Эти войска были «отрезаны» при переправе, частью пополнили число группировки войск, попавших в окружение и плен, а частью сумели переправиться в неимоверно тяжелых условиях, бросив артиллерию и военное снаряжение.
Рассказывали, что погибло в плавнях тогда приблизительно 20000 красноармейцев — сколько именно никто и не думал считать. Кроме войск, погибло в плавнях десятки тысяч голов скота и много людей, которые на тот момент были там на работе.
no subject
Date: 2013-05-08 07:22 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-08 07:44 pm (UTC)