![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Ганна Черкаська
Черги розстріляли все моє життя. І знову душно, противно стояти у великій черзі, щоб віддати свої пенсійні статки за міфічні послуги. Та що вдієш? Та ось тишу розриває противненький голос:
- И как я смогу на мове передать нюансы великого могучого языка, ведь русский – намного богаче? – гидувала українською товаришка з виразом «дві краплі інтелігентності».
Лишенько-лебедики! Я завжди уникаю розмов про мову, а вивищувати одну й опускати іншу – справа невдячна. Але цей виступ махрової українофобки дістав, тому втручаюся:
- Добре, давайте трохи помізкуємо. Як сказати російською: Пензель художника?
- Ясно как – кисть, - бридливо кидає опонентка.
- А помазок фрезера, голяра?
- Как, как? – Кисть!
- Добре, а щітка маляра?
- А віхоть, щітка з ганчір’я?
- А квач із пір`я для кондитера? Згадайте, гра в пятнашки - квач.
- О, ми в дитинстві грали у квача! А я пам’ятаю пісеньку “Квачику, дай калачику!” – почали додавати люди з черги.
- А китиця на кінці хвоста у віслюка?
- Кисточка, кисть.
- А султан, китиця-оздоба на головних уборах?
- Як російською ґроно винограду?
- Кетяг калини?
- Розкидані, густо розборсані брості акації?
- Волоть у кукурудзи? Волоття колосків? Мітелка проса? Куня очерету? – захоплено добивала я. От ми з вами назвали чотирнадцять різних слів, які мають у російській один відповідник – кисть. І тільки частина руки – має назву кисть. То ж чия мова багатша? Усьо, укоськалася наша пані з багатою мовою.
Черги розстріляли все моє життя. І знову душно, противно стояти у великій черзі, щоб віддати свої пенсійні статки за міфічні послуги. Та що вдієш? Та ось тишу розриває противненький голос:
- И как я смогу на мове передать нюансы великого могучого языка, ведь русский – намного богаче? – гидувала українською товаришка з виразом «дві краплі інтелігентності».
Лишенько-лебедики! Я завжди уникаю розмов про мову, а вивищувати одну й опускати іншу – справа невдячна. Але цей виступ махрової українофобки дістав, тому втручаюся:
- Добре, давайте трохи помізкуємо. Як сказати російською: Пензель художника?
- Ясно как – кисть, - бридливо кидає опонентка.
- А помазок фрезера, голяра?
- Как, как? – Кисть!
- Добре, а щітка маляра?
- А віхоть, щітка з ганчір’я?
- А квач із пір`я для кондитера? Згадайте, гра в пятнашки - квач.
- О, ми в дитинстві грали у квача! А я пам’ятаю пісеньку “Квачику, дай калачику!” – почали додавати люди з черги.
- А китиця на кінці хвоста у віслюка?
- Кисточка, кисть.
- А султан, китиця-оздоба на головних уборах?
- Як російською ґроно винограду?
- Кетяг калини?
- Розкидані, густо розборсані брості акації?
- Волоть у кукурудзи? Волоття колосків? Мітелка проса? Куня очерету? – захоплено добивала я. От ми з вами назвали чотирнадцять різних слів, які мають у російській один відповідник – кисть. І тільки частина руки – має назву кисть. То ж чия мова багатша? Усьо, укоськалася наша пані з багатою мовою.
