Професор Ігор Ярославович Новіцький, керівник Львівського міського медичного центру "Мікрохірургія ока", вул. Навроцького, 23, підтвердив нам (Майдан.Медики) готовність безкоштовно приймати, консультувати та лікувати учасників Майдану, які отримали ушкодження очей (крім потреби хіба що у придбанні "розхідних" препаратів під час лікування). Звертайтесь за тел. (032) 270-62-57, моб. (050) 57-39-310, моб (050) 31-52-161. ШАНА Вам, професоре Новіцький!
Jan. 24th, 2014
Kateryna Babkina
Він її обіймає, вирушаючи зранку в сонячну каламуть. А вона говорить: бережи обличчя і руки, передають вітри; запасні штани, сіль, ведмеже ікло, ніж – не забудь; в скруті не гризи комірець – я зашила різних туди отрут. Пам’ятай, що права є, але що немає правил в цієї гри, іншими словами, куди б не зібрався ти – в добру путь, але відповідей тобі там не дадуть. А він відповідає – щодня прогрівай авто, не ходи одна; бережи старих і дітей, інвалідів, птахів і своїх святих. не вдивляйся, на мене чекаючи, в ніч, бо у ночі немає дна, не дивись новин; взагалі, не дивись кругом забагато. Не омина нас вино і попіл, бинти і постріли, кров і сніг. З відповідей на сьогодні – тільки зниклі безвісти та зима, але, з іншого боку, і запитань у мене більше нема. Усе, проти чого помирають зазвичай, унеможливлює нам життя, унеможливлює дихання, свободу, gprs-покриття, доступ до інформації, їжі, світла; контролює серцебиття, горлом пускає кров, позбавляє кругозору і небокраю. І обоє мовчать і думають – хай що-небудь його/її збереже, ріжуть промені мерзлі ранкове небо, немов ножем, і немає сумнівів, вибору, сліз. Саме час уже. Вона залишається. Він вирушає.
Він її обіймає, вирушаючи зранку в сонячну каламуть. А вона говорить: бережи обличчя і руки, передають вітри; запасні штани, сіль, ведмеже ікло, ніж – не забудь; в скруті не гризи комірець – я зашила різних туди отрут. Пам’ятай, що права є, але що немає правил в цієї гри, іншими словами, куди б не зібрався ти – в добру путь, але відповідей тобі там не дадуть. А він відповідає – щодня прогрівай авто, не ходи одна; бережи старих і дітей, інвалідів, птахів і своїх святих. не вдивляйся, на мене чекаючи, в ніч, бо у ночі немає дна, не дивись новин; взагалі, не дивись кругом забагато. Не омина нас вино і попіл, бинти і постріли, кров і сніг. З відповідей на сьогодні – тільки зниклі безвісти та зима, але, з іншого боку, і запитань у мене більше нема. Усе, проти чого помирають зазвичай, унеможливлює нам життя, унеможливлює дихання, свободу, gprs-покриття, доступ до інформації, їжі, світла; контролює серцебиття, горлом пускає кров, позбавляє кругозору і небокраю. І обоє мовчать і думають – хай що-небудь його/її збереже, ріжуть промені мерзлі ранкове небо, немов ножем, і немає сумнівів, вибору, сліз. Саме час уже. Вона залишається. Він вирушає.
Про Лікарів
Jan. 24th, 2014 11:33 pm Kristina Berdinskikh

Сьогодні відвідала медпункт у Жовтневому палаці. «Заходьте, що у вас болить?», - перше що запитали мене медики. Пояснила, що усе добре, тільки хочу написати про їх роботу.
Тут працює хірургічна, терапевтична і анестезіологічна бригади. Серед обладнання є кардіограф і дефібрилятор. Вдень 41-річний Володимир, анестезіолог районної лікарні Гусятинського району Тернопільської області, врятував життя людині. У доволі молодого чоловіка стався гострий інфаркт. У цій залі його реанімували і викликали швидку. Швидка теж зробила усе належне, чоловіка відправили до лікарні. Але переважно звертаються до медпункту не з серцевими нападами, а з простудними хворобами і травмовані з вул. Грушевського. «Щоправда оперувати не має можливості, відсутня дихальна апаратура», - пояснює анестезіолог. І тільки сказав про це, як у приміщення занесли два апарати штучної вентиляції легенів. Люди купили. Тепер у разі чого, тут зможуть оперувати. Лікарі кажуть, що у районних лікарнях техніка набагато гірше, ніж тепер на Майдані.
Щоденно у медпункті працюють 6 лікарів і 3-4 медсестри. Вони взяли відпустки за свій рахунок, щоб приїхати в Київ. Працюють позмінно, ночують у медпункті. «Я думаю, що це ще не скоро закінчиться», - говорить Володимир. Фотографуватися захотів тільки з усім колективом.

Сьогодні відвідала медпункт у Жовтневому палаці. «Заходьте, що у вас болить?», - перше що запитали мене медики. Пояснила, що усе добре, тільки хочу написати про їх роботу.
Тут працює хірургічна, терапевтична і анестезіологічна бригади. Серед обладнання є кардіограф і дефібрилятор. Вдень 41-річний Володимир, анестезіолог районної лікарні Гусятинського району Тернопільської області, врятував життя людині. У доволі молодого чоловіка стався гострий інфаркт. У цій залі його реанімували і викликали швидку. Швидка теж зробила усе належне, чоловіка відправили до лікарні. Але переважно звертаються до медпункту не з серцевими нападами, а з простудними хворобами і травмовані з вул. Грушевського. «Щоправда оперувати не має можливості, відсутня дихальна апаратура», - пояснює анестезіолог. І тільки сказав про це, як у приміщення занесли два апарати штучної вентиляції легенів. Люди купили. Тепер у разі чого, тут зможуть оперувати. Лікарі кажуть, що у районних лікарнях техніка набагато гірше, ніж тепер на Майдані.
Щоденно у медпункті працюють 6 лікарів і 3-4 медсестри. Вони взяли відпустки за свій рахунок, щоб приїхати в Київ. Працюють позмінно, ночують у медпункті. «Я думаю, що це ще не скоро закінчиться», - говорить Володимир. Фотографуватися захотів тільки з усім колективом.