Jan. 19th, 2014
Цитата дня
Jan. 19th, 2014 09:40 pmOlexander Mykhelson
Скільки років ми всі чекали, що з'явиться справжня молодь. Однолітки Незалежності. Які чітко знають, якої країни прагнуть. Які її оновлять. Ще місяць тому я сам писав у "Тижні", що десь вони та є. На мирному, до прикладу, Майдані. Ну так ось: вони дійсно є. Просто зараз на Грушевського. Вони чітко знають, якої країни прагнуть. Інша країна - наприклад, із Януковичем - їм на фіг не потрібна. Їм краще вже ніякої країни, їм краще вже Сирія. Авжеж, вони не розуміють у масі своїй, як це буде насправді - ну так на те вони й молодь. Молодому вину взагалі притаманно рвати старі міхи. Наша з вами доля їх цікавить при цьому не більше, ніж доля Яценюка, Кличка чи й Тягнибока. Вони не дбають про себе - тим паче не дбатимуть про інших. Хто не з ними, той проти них. Останнім часом я казав це саме, дослівно, кільком із них у вічі. Гадав, щонайменше назвуть провокатором. А де там: хвалили. Вони реально так себе бачать. І хто б не думав собі, що дуже розумний і ними всіма маніпулює - він уже доманіпулювався, кретин. Незалежно від результатів сьогоднішнього.
Скільки років ми всі чекали, що з'явиться справжня молодь. Однолітки Незалежності. Які чітко знають, якої країни прагнуть. Які її оновлять. Ще місяць тому я сам писав у "Тижні", що десь вони та є. На мирному, до прикладу, Майдані. Ну так ось: вони дійсно є. Просто зараз на Грушевського. Вони чітко знають, якої країни прагнуть. Інша країна - наприклад, із Януковичем - їм на фіг не потрібна. Їм краще вже ніякої країни, їм краще вже Сирія. Авжеж, вони не розуміють у масі своїй, як це буде насправді - ну так на те вони й молодь. Молодому вину взагалі притаманно рвати старі міхи. Наша з вами доля їх цікавить при цьому не більше, ніж доля Яценюка, Кличка чи й Тягнибока. Вони не дбають про себе - тим паче не дбатимуть про інших. Хто не з ними, той проти них. Останнім часом я казав це саме, дослівно, кільком із них у вічі. Гадав, щонайменше назвуть провокатором. А де там: хвалили. Вони реально так себе бачать. І хто б не думав собі, що дуже розумний і ними всіма маніпулює - він уже доманіпулювався, кретин. Незалежно від результатів сьогоднішнього.
Думка дипломата
Jan. 19th, 2014 10:13 pmBohdan Yaremenko
Моя версія того, що відбулось/відбувається.
Отримавши чергову порцію розчарування... Ні, роздратування, від віче, висловивши в достатньо стриманій формі своє "фе" політикам, я з групою товаришів відбув на третє засідання клубу тихкомуспіватимало. Було нас багатенько - чоловік під 20, сіли в "Сушія" на Грушевського. Ми щойно почали говорити, погодились, що прямі (без офіційних структур) вибори в Києві могли би стати цікавим подальшим сценарієм, як стало очевидно, що на вулиці щось відбуваються. За пару хвилин до цього знадвору вже приносили новини, що автомайдан намагається попри спротив ДАІ вирушити з Європейської площі до Верховної Ради.
Ми вийшли на двір тоді, коли колона автомайдану вже вперлась в міліцейський кордон на самому початку вулиці Грушевського. До цього вже приєднувалися організовані колони та індивідуальні протестувальники. Впродовж наступних 30 хв сторони лише підтягувати і перегруповували резерви.
Далі відбулась ескалація. Звичайно, протестувальники розпочали першими. Більше того, міліція понад годину терпляче чекала. Принаймні так це виглядало через спини і голови натовпу.
Але чи звинувачую я у цьому протестувальників?
Ні! Звинуватити іх - це означає погодитися з тим, що у своій краіні ми маємо ходити попід стінами, щоб Янукович міг комфортно доїхати на роботу, маємо їздити не більше 5 машин в колоні, погодитися зі звуженням наших прав. Звинуватити протестувальників - це схвалити свавілля міліції, прокурорів і суддів, це погодитися з тим, що Партія регіонів - це назавжди.
Чи могли протестувальники не ескалувати ситуацію? Ні.
Чи могла міліція відтягнути сили, зосередитися на охороні будівель і дозволити натовпу ходити по вулиці Грушевського? Так.
На конфронтацію пішла влада. І не лише кордоном на Грушевського, а побиттям людей 30 листопада, штурмом 10 грудня, побиттям під Святошинськис судом, прийняттям варварським способом дикунських законів.
Але сталося те, що сталось.
Приємно, що серед 450 народних депутатів знайшлося десь з п'ятеро (включно з неназваною мною раніше Лесею Оробець), які намагалися в складний момент ними бути. Добре, що одним з них був Кличко.
Також прекрасно, що серед них не булр Яценюка і Тягнибока.
Основні відповіді на питання, хто є Лідер, отримані. Тепер почнемо з ним працювати.
Я зневажаю усіх, хто відхрестився від своіх, я в обличчя сміюсь тим, хто не уявляє протесту поза піснями і танцями.
У тому, що сталось, винна одна людина - Віктор Янукович.
Очевидно, що ця заваруха не буде перемогою. Але вона не буде і поразкою, бо показала, якою буде відповідь народу на злочинну поведінку влади. А вона у нас тупенька - Врадіівка нічому не навчила.
Відбулась проба сил. І не факт, що наступного разу натовп не виявиться численнішим і краще підготовленим. Не факт, що наступного разу по людям не застосують вогнепальну зброю.
Я готовий загинути серед своіх людей, але раджу Януковичу добре порахувати, чи вистачить на усіх патронів і стрільців?