Людина байдужа з трьох причин: їй боляче, вона втомилася, вона дурна.

Марія Іванівна перевіряла робот на ЗНО і поділалася найцікавішим. Тема твору була “Моя хата з краю – нічого не знаю”. Насолоджуйтесь!

• Якщо вчитель буде різнобічно тобі допомагати і підтримувати, навіть дитина, яка погано навчається, захоче вчитися, але при гнобленні, неповазі, насмішках з дитини вчитель забере у дитини будь-яке бажання вчитися.


• Султан Сулейман говорив: «Люби ближнього свого як самого себе»


• Людина повинна йти до мрії не покладаючи рук, бо якщо покласти руки, то не чього у житті людина не достигне.


• Моя хата скраю – добре тільки тоді, коли пожежа, бо сусідські хати не загоряться.


• Якщо хтось бажає всім допомагати, то це його справа. Алеж якщо завжди усім допомагати, то коли самому жити?


• Людина шукає втіху у тваринах, як це робила генеральша(«Хіба ревуть воли…»).


• На сам перед в Україні я важаю є дві великі проблеми – це влада і глупа людська віра. Влада, на цю тему у мене не хвате й тижня. Більше чим 120 різних налогів, щоб можна було будь кого ухопити за зад. Як кажится: «М’ясо для катапульт потрібно завжди».
( Read more... )

Як я вчора повертався з Карпат

Originally posted by zommersteinhof at Як я вчора повертався з Карпат

Це вже переходить усі розумні рамки!
Відстань 175 км за 5,5 годин!
Найстрашніше, однак, почнеться, ящо
наші представники влади почнуть
купувати не джипи, а гелікоптери!
Це буде означати, що ремонту доріг
ми просто вже не дочекаємось!!!

Фото я зробив вчора в центрі Старого Самбора:

Чтобы помнили

ссылка на ютуб

"А що таке вихідні дні ?" (с) аббатство даутнон

Завтра в мене знову перший робочий день в офісі за минулі півроку. Як мені не хотілось закінчити з «кар’єрою» - не вийшло. В травні подзвонила моя колежанка(в минулому начальниця), в якої я в сій час багато перейняла, і запропонувала попрацювати разом. Колектив все той же, тільки афіша інша. Я відмовилась, бо сидіти в офісі з 9 до 18 – вище моїх сил, тим більше, що я працюю точно у відповідності до закону Парето і 80% вільного часу можу проводити не в офісі, а займаючись своїми справами. Озвучивши їй це, я мала надію, що моя відмова не буде образливою, але вона домовилися з власником за мій вільний графік. Довелося погодитись.

Давно хотіла написати про одного мого колегу-архітектора.

Архітектор – професія складна. В ідеалі архітектори поділяються на три категорії:
- Архітектори, які генерують ідеї - щось на кшталт садів на даху багатоповерхівки, чи трикутних ліхтарів-ялинок. Ці ідеї часто дуже віддалені від реальності, але без них ніяк.
- Архітектори-роботяжки - вони малюють, креслять, малюють, узгоджують ескіз з інженерами, корегують і знову креслять.
- Архітектори-організатори типу «Бабушкін».

Так ось. Мій колега дуже розумний і талановитий хлопець. Він розуміється і на красі і на внутрішній начинці будівлі. Інколи це дивовижно, коли людина на стільки «бачить» споруду, навіть не на папері, а зразу ж – в голові. Звичайно, цей талант, в більшості випадків, затиснутий в вузький кругозір замовника і результат страждає, але…

Талант - поєднувати у собі всі три типи архітекторів.

Маючи такий розум він зовсім не має характеру. На нього можуть повісити роботу відділу, примусити працювати на вихідних і відізвати з відпустки… Просто так… Без найменшого бонусу… Для мене це нонсенс. Парадокс.

Після мого звільнення ми якось листувались. Це був останній його робочий день, він все жалівся на купу роботи і що вже завтра настане свобода.
- І куди ти далі, на «вільні хліби»? – спитала я, знаючи, що нещодавно він вступив у спілку архітекторів.
- Ні, в «***». (той же офіс, ті ж замовники теж жлобовите керівництво і ніяких перспектив)

Оце так свобода – подумала я…

Дієта

Я сьогодні перший день на дієті :)
Чоловік розважається, рахує мої калорії, завів табличку.
Політ норм. - слюна виділяється навіть на стакан з водою.
Таке дивне відчуття. :)