"А що таке вихідні дні ?" (с) аббатство даутнон

[lluvia_ol]

Завтра в мене знову перший робочий день в офісі за минулі півроку. Як мені не хотілось закінчити з «кар’єрою» - не вийшло. В травні подзвонила моя колежанка(в минулому начальниця), в якої я в сій час багато перейняла, і запропонувала попрацювати разом. Колектив все той же, тільки афіша інша. Я відмовилась, бо сидіти в офісі з 9 до 18 – вище моїх сил, тим більше, що я працюю точно у відповідності до закону Парето і 80% вільного часу можу проводити не в офісі, а займаючись своїми справами. Озвучивши їй це, я мала надію, що моя відмова не буде образливою, але вона домовилися з власником за мій вільний графік. Довелося погодитись.

Давно хотіла написати про одного мого колегу-архітектора.

Архітектор – професія складна. В ідеалі архітектори поділяються на три категорії:
- Архітектори, які генерують ідеї - щось на кшталт садів на даху багатоповерхівки, чи трикутних ліхтарів-ялинок. Ці ідеї часто дуже віддалені від реальності, але без них ніяк.
- Архітектори-роботяжки - вони малюють, креслять, малюють, узгоджують ескіз з інженерами, корегують і знову креслять.
- Архітектори-організатори типу «Бабушкін».

Так ось. Мій колега дуже розумний і талановитий хлопець. Він розуміється і на красі і на внутрішній начинці будівлі. Інколи це дивовижно, коли людина на стільки «бачить» споруду, навіть не на папері, а зразу ж – в голові. Звичайно, цей талант, в більшості випадків, затиснутий в вузький кругозір замовника і результат страждає, але…

Талант - поєднувати у собі всі три типи архітекторів.

Маючи такий розум він зовсім не має характеру. На нього можуть повісити роботу відділу, примусити працювати на вихідних і відізвати з відпустки… Просто так… Без найменшого бонусу… Для мене це нонсенс. Парадокс.

Після мого звільнення ми якось листувались. Це був останній його робочий день, він все жалівся на купу роботи і що вже завтра настане свобода.
- І куди ти далі, на «вільні хліби»? – спитала я, знаючи, що нещодавно він вступив у спілку архітекторів.
- Ні, в «***». (той же офіс, ті ж замовники теж жлобовите керівництво і ніяких перспектив)

Оце так свобода – подумала я…

Comments

[sollii.livejournal.com]

Ты тоже архитектор?)
Ну не все же такие, как этот парень. Хотя я проработала в таком рабстве больше года, но я себя -утешаю тем, что мне там надо было набраться определенного опыта

[lluvia-ol.livejournal.com]

Нет, я не архитектор :) Я занимаюсь инженерными сетями.
Мы все, по-сути в рабстве.
Тут дело в характере, если бы чуть-чуть больше стержня к такому уму, можно было бы выйти на совсем другой уровень. Пусть, хотя бы в денежном плане. А так зашоренность побеждает талант. Это печально.