Терменвокс

Відкриття вчорашнього вечора :)

Терменвокс ( лат. theremin або thereminvox ) - електромузичний інструмент, створений в 1918 російським винахідником Левом Сергійовичем Терменом. Гра на терменвоксі полягає в зміні музикантом відстані від своїх рук до антен інструменту, за рахунок чого змінюється ємність коливального контуру і, як наслідок, частота звуку. Вертикальна пряма антена відповідає за тон звуку, горизонтальна підковоподібна - за його гучність. Для гри на терменвоксі необхідно володіти добре розвиненим музичним слухом: під час гри музикант не стосується інструменту і тому може фіксувати положення рук щодо нього, тільки покладаючись на свій слух.

Інструмент призначений для виконання будь-яких (класичних, естрадних, джазових) музичних творів у професійній та самодіяльної музичній практиці, а також для створення різних звукових ефектів (спів птахів, свист і ін), які можуть знайти застосування при озвучуванні кінофільмів, в театральних постановках, циркових програмах.

Подальший розвиток ідея терменвоксі отримала в інструменті під назвою терпсітон, де частота і амплітуда звуку визначаються зміною положення всього тіла виконавця.

Соломія Крушельницька. Голос народу.

«Ви знаєте, яке то щастя співати своєму народові!
Я така рада, коли бачу, що люди з насолодою слухають, що мовчки співають разом зі мною,
що пісня доходить до їх сердець, а мої переживання зливаються з їхніми.
Коли моя пісня несе їх у світ краси і високих прагнень,
то це така велика нагорода мені, що про іншу й не мрію».

Вчора вночі у мене був ліричний настрій. Я слухала спів Соломії. Читала її біографію, є в мене така звичка – час від часу читати біографії видатних людей.


Ясноока дівчинка, Солюня, Люня, Люнечка, весела і жвава, непокірна і спритна, з серцем, переповненим любов'ю, радісно пізнавала світ. Вона бігала селом, як усі діти; вона зачудовано вірила легендам і старанно поралась у квітнику. Та що б не робила, все співала і співала, і не було кінця-краю тим пісням. Стрімкі весняні пахощі чи золотий осінній лише задавали тон її співам. А ще в тій дитині змалечку були неабияка рішучість та нестримне бажання знань, глибоких, досконалих. (Пройде час, і С.Крушельницька вивчить сім європейських мов, якими співатиме і розмовлятиме).
Соломія завжди вміла настояти на своєму, захистити себе. Ще зовсім малою вона відвоювала у матері право гратися з сусідським Владиком, а не з панським нудним Геником. Пізніше — "виспівала долю" на іспиті у професора Львівської консерваторії Валерія Висоцького, не зважаючи на те, що зі здачею документів запізнилася. Вона зуміла захистити себе й тоді, коли написала відкритого, гордого і буквально розгромного листа польській пресі, що намагалася принизити її, вже відому і вельми шановану у світі.

( Read more... )

Харків. Вставай, Україно!

Площа Рози Люксембург в Харкові, звідки о 15.00 має рушати марш «Вставай, Україно!», повністю заблокована зчепленими трамваями та живим колом міліціонерів. Рух по маршруту ходи заблоковано автозаками, автобусами, вантажівками.

Усі три мости, які ведуть від площі Рози Люксембург в напрямку Апеляційного суду, де заплановано мітинг, перекрито. Один із мостів перегороджений звареними між собою залізними парканами.

Зйомки веб-камери, встановленої над площею Рози Люксембург: http://videoprobki.ua/camera/602-ploshchad-rozy-lyuksemburg29



Не розумію, чого так жахатися. Люди хочуть пройти мирним мітингом, подихати весняним повітрям...

ДУМКА ВГОЛОС. Про місто на літеру "Х"

Originally posted by 4ornobile at ДУМКА ВГОЛОС. Про місто на літеру "Х"

Фото Дмитра Чигрина з ФБ (для довідки: раз, два)

Кволе спостереження за подіями в Харкові вкотре переконує, що місто перетворилося на справді Першу столицю. Тільки не культурну, інтелектуальну чи ще якусь. Харків дедалі міцніше окопується на позиціях Першої столиці всеукраїнського абсурду. І, схоже, навіть хизується цим.

Я глибоко переконаний, що ніяких нічних провокацій ака "підрив пам'ятника Леніну", про що про всяк випадок пробелькотіли наші запеклі апазіціонери, не планувалося. По-перше, він знаходиться акурат напроти пункту міліції, а щоб його підірвати пачки петард з Барабашовського рику не вистачить. По-друге, місцева влада надто дрочить на цей пам'ятник. Він для них -- святе, не дарма ж 100 тісяч гривень на його "ремонт" витрачали не так давно. Та й де Кєрнес буде водити хороводи з матрьошками, буратінами та иншими символами сусідського мас-культу, що окуповують найбільший майдан країни кожного ліпшого свята?

( Але це крутіше за провокацію... )

Гєпа -- молодець. На відміну від инших регіоналів він чудово зрозумів. що народу таки треба хліба і видовищ. І він дає і те, і инше. Місто квітне: в метро відкриваються нові інсталяції святопокровителькам МГУ, поганих чиновників обіцяють поділити на нуль, навіть ЛАЗівські автобуси нарешті закупили. Але Харків відчайдушно відмовляється зазирнути трошки глибше за всю цю етикеточку і прискіпливіще подивитися на саму цукерку. Щоб зрозуміти, що один пройдихвіст, мило посміхаючись рецидивістською ряхою, захопив їх власну квартиру, побіливши натомість коридор і виділивши справжнім мешканцям невеличку каптьорку з китайськийм євроремонтом. Зробленим, до речі, втридорога і в кредит під шалені відсотки, виписаний на ім'я самих харківців.

Чорне.

Мадемуазель Живаго.

Ушла смотреть :)

Мадемуазель Живаго. Впечатления.

Originally posted by lluvia_ol at Мадемуазель Живаго

Сегодня фильм должен был появиться в инете. Все поклонники с утра пьют валерьянку в ожидании.
( Read more... )

- Снимали во Львове, Киеве, под Киевом. Боже мой, я не очень запоминаю географические названия. На всех локациях приходилось строить декорации, и я благодарен своим художникам-декораторам за ежедневный подвиг, который они совершали. Возвести Освенцим в огромном карьере – сложно.
- В чем разница между съемками фильма и клипа для артиста?
- Это тоже проект для артиста. Просто он основополагающий, и как-то двинет нашу страну к пониманию того, что мы можем быть первыми. И мы должны первыми сделать жанр видеоклипа гораздо глубже. Во всем мире. Чтобы люди знали, что в Украине могут снимать мощно, ярко. Имея такое наследие, как Параджанов, как Ильенко, и не создавать поэзию в видеоклипе – глупо. (с) А. Бадоев

( Read more... )

Originally posted by lluvia_ol at Мадемуазель Живаго.

Теперь я понимаю, почему Лара два с половиной года отказывалась от фильма - слишком много трагедии, эмоций, жизни. Это не та Лара, которую поклонник привык видеть. И она сама испугалась себя такой. Тем не менее, работа получилась очень сильная.

Фильм, созданный на основе альбома Лары Фабиан и состоящий из девяти отдельных новелл-клипов, повествует о перевоплощениях одной женской души. Она снова и снова проживает свою земную жизнь в разных телах, разных веках, разных обстоятельствах. В фильме прекрасно все: отличная картинка, красочные спецэффекты, достойная операторская работа, удивительная музыка, шикарный голос Лары.

Как по мне - картинка иногда не сочеталась с музыкой, но картинка и в жизни не всегда сочетается с душой. Возможно, местами не хватало идеи. Возможно, женская судьба показана уж слишком жестоко... Но это красиво, эмоционально, заставляет думать и чувствовать.

Что касается самой Лары, то от нее просто невозможно оторвать взгляд. Гармоничная в каждом из девяти образов, потрясающе красивая женщина, она доказала, что умеет не только писать стихи и петь, но и перевоплощаться в кого угодно.

Конкурс

Originally posted by reznichenko_d at Конкурс

Гадаю, сьогодні-завтра, у зв'язку з моїм чергуванням у Бігдана, мій скромний блог відвідає велика кількість читачів. Тому одразу напишу, для чого я визвався на це чергування.

Штука у тому, що мене недавно було номіновано на конкурсі блогів від "Дойче Велле", в номінації "Кращий блог українською мовою".

Best Blog Ukrainian 2013

Мій блог там називається NO.UA

Проголосуйте за нього, будь ласка.

Іду собі

Іду собі. Іду такий, як сніг,що вироста спочатку у торішній,
а я у нім на рівні віч твоїх,
уже чужих, уже відважно грішних.
На рівні серця ми хіба збулись
за снігу, що цьому в діди годиться?..
Напевно, бачить він отам колись
в однім гнізді відразу дві жар-птиці...
Іду собі. Іду тобі, як сніг
на рівні пальців рук твоїх, що гладять
мале хлоп’я,— бач, тулиться до ніг,
в тобі відчувши материнську владу.
Мене — вже голка в білім полотні.
Всили дві нитки. Вдягнеш вишиванку...
Іду собі. Іде нікому сніг,
який не обмітається на ґанку.

17.12.1985
Віктор Бойко