lluvia_ol: (6)
[personal profile] lluvia_ol
від Vika Yasinskaya

1800477_516384028475623_481388866_n

Вікторія. 51 рік. Невролог. Киянка. Працює в приватній клініці, а у вільний час – волонтером у медчастині Жовтневого палацу. Працює на Майдані з другого грудня. Була однією з організаторів медичної служби. Нещодавно брала учать у реанімації людини, яку принесли з вулиці з інфарктом. За 15-20 хвилин до цього благодійники привезли у медчастину реанімаційну апаратуру. Лише завдяки цьому людину вдалося врятувати


1623697_516385505142142_2081752832_n

Діма. 35 років. Травматолог. З основної роботи його «попросили» у відпустку. Завдяки головному лікарю (якому Діма вдячний) – у тимчасову, а не звільнили зовсім. Хоча розпорядження з міністерства було саме звільнити. Побиття Беркутом студентів – мотивація для Діми почати волонтерську роботу у медчастині. Тут він знаходиться з 3го грудня. Діма працював на Грушевського у найгарячіші моменти. Проте найбільше йому запам’яталася історія, коли перед виступом потрібно було терміново повернути голос співачці Руслані. Йому це вдалося. Навіть якщо повернеться до основної роботи, згоден працювати у медчастині у нічні зміни, та у будь-який інший вільний час.

1796410_516798575100835_1970710162_n

Ганна. Психолог. Киянка, з початку грудня у вільний від своєї приватної практики час працює у психологічній службі підтримки Майдану. Вона годинами вислуховує людей з Майдану, оскільки дуже серйозно стурбована щоденним порушенням їхніх прав. Звернень до психологів щодня більшає: люди йдуть і з особистими проблемами, і з психічним перенавантаженням, типовим тут, на Майдані. Історії своїх пацієнтів Ганна приховує, посилаючись на медичну етику. Для неї головне – результат її праці. Її впізнають люди, посміхаються та дякують. І якщо потрібно - звертаються повторно.

1551486_516802238433802_164351800_n

Ганна. Киянка. Кардиолог, Психолог, Психотерапевт. Прийшла в медчастину нещодавно. До цього довгий час приносила ліки, витрачаючи майже всі власні гроші. Активно діяла у фейсбуці, але згодом зрозуміла, якщо хоче допомагати «руками» - потрібно стати лікарем-волонтером. Зараз вона у декретній відпустці, а у вільний час, коли є на кого залишити дитину, – у Жовтневому палаці. Бо відчуває, що зараз тут потрібен не лише лікар, а ще в якійсь мірі матір, яка може не лише піклуватися та лікувати, а й вислухати людину, яка до неї звернулася.

1900090_517335451713814_2023730014_n


Сергій (він же Натан в іудейській традиції) Перед зйомкою подивився на годинник - і попросив кілька хвилин для молитви. Сергій - корінний киянин, він терапевт-невропатолог. Перед початком Майдану його та інших лікарів звільнили з однієї із столичних поліклінік, яку одразу розформували. Був на Майдані в 2004му, а через десять років відчув, що не може спокійно прийняти побиття студентів. Бо діти для кожного – одна з найбільших цінностей, і насилля над ними об’єднало народ. Вже за тиждень Сергій працював за сценою в наметовому містечку, що тоді складалося лишень з кількох наметів. Потік пацієнтів постійно збільшувався, зростала кількість бронхітів та вірусних захворювань. Але за кілька днів Сергій отримав ще й досвід військового медика. 10 грудня під час штурму у медпункт потрапило багато поранених з розбитими кийками головами, струсами мозку, а ті, хто у перших рядах стримував наступ Беркуту - діставали стиснення грудної клітини. Сергій у ту ніч багатьом врятував життя. Особливо запам'ятав молодого хлопця, який ледве не помер. У того впав тиск, він знепритомнів, а у лікарів на Майдані не було навіть тонометру. Хлопця відкачали і він одразу втік, залишивши 100 гривень. Сергій каже, що усім на Майдані тоді дуже помогла молитва, яку читали зі сцени греко-католицькі священники. Сергій і собі помолився, щоб відновити рівновагу і спокій.

1505451_517337688380257_1189219501_n

1743550_517338005046892_998664960_n


Юлія. Лор. Приймає пацієнтів просто в коридорі третього поверху у Будинку Профспілок. Вона нещодавно приїхала із Маріуполя і зможе пробути на Майдані зовсім недовго - залишок літньої відпустки. Каже, що не може покинути роботу і сім’ю, але повинна зробити хоча б невеликий внесок у життя Майдану. Юля навіть не очікувала, що матиме тут так багато пацієнтів. Приходять люди з барикад, з кухні, колеги. Багато ангін та вірусних інфекцій. Вражена відчуттям єдності і рівності із незнайомими людьми, Юля шукатиме можливості приїхати знову, якщо лікарів не вистачатиме. Але дуже сподівається, що до весни життя в країні заспокоїться і всі роз’їдуться по домівках.

1891207_517878761659483_666179739_n

Уляна приїхала зі Львова. Закінчує інтернатуру як дитячий хірург. З Західної України лікарі приїздять у накопичені вихідні дні. Їм часто доводиться працювати без відпочинку. Уляна втретє приїхала на Майдан, коли почалися події на Грушевського. Довелося брати відпустку, у чому керівництво її підтримало. Вона намагалась приховати страх, але потрапила одразу в епіцентр подій. Їй довелось чергувати в ніч на 22 січня. Під ранок кожні 10-15 хвилин в медпункт заносили людей з важкими пораненнями. Найчастіше це були поранення у голову, шию і грудну клітину. У кожної бригади був свій операційний стіл. Уляна була відповідальною за один з таких столів. Вона бачила, коли на сусідній стіл принесли хлопця у важкому стані. Одразу зібралося багато лікарів - почали реанімувати пораненого. Дійшли до ін’єкцій адреналіну….Уляна наповнювала шприц. Але усі зусилля були марними - хлопець помер. Ним виявився Сергій Нігоян, Уляна знала його раніше: з того часу, коли працювала з мобільними бригадами. Вона згадує, що він попросив допомогти, бо порізав палець. Поводився дуже весело. Після його смерті прийшов священник, щоб відспівати загиблого. Коли закінчив молитву - заплакав. З’ясувалося, що у цей самий день кілька років тому у священника помер син такого ж віку.

1535432_518212794959413_1598436018_n

Денис ще зовсім юний, він навчається у медичному ліцеї, а в майбутньому планує вивчитися на хірурга. 30 листопада він теж був на Майдані, тоді вперше довелося рятувати людину, якій стало погано. З друзями донесли до Головпоштамту і надали першу допомогу, поки чекали на Червоний Хрест. Після цього випадку Денис вирішив, що буде не тільки ходити на мітинги, а й запишеться у волонтери у мобільні бригади. Тепер поєднує цю роботу зі своїм навчанням. Майже щодня він на Майдані, а коли були події на Грушевського - декілька днів не з’являвся дома, працював без відпочинку, допомагаючи постраждалим. Денисова бригада однією з перших почала допомагати пораненим від газу, кийків та гранат на Грушевського. Хлопчині особисто довелося витягати 4 гумові кулі 12 калібру. Це відбувалося просто на вулиці, бо тоді медчастини ще не були облаштовані так, як потрібно, і багатьох людей доводилося відправляти у лікарні. Але після того, коли постраждалих із лікарень почали забирати у міліцію - операції почали робити вже на місцях( у двох медчастинах на Грушевського). Денис розповідає, що 22 січня на власні очі бачив ще 2 трупи, які просто зникли. Тобто вони не були зареєстровані на Майдані, не увійшли до картотеки. Це сталося, коли Беркут пійшов на штурм і волонтери не могли дістатися до тіл. Вважає, що їх забрала міліція і ідентифікувати ці тіла вже не буде можливості. Каже, що у обох були важкі вогнепальні поранення у грудну клітину. Він згадує, як вперше витягав гумову кулю. Каже, що чоловікові дуже пощастило, бо куля увійшла лише у м’які тканини, але пробила товстий светер ,футболку і куртку. Наступного дня поранений прийшов до Дениса - подякувати. Денис каже, що запам’ятає цього чоловіка на усе життя. Це був перший випадок, справжнє бойове хрещення у хірурги. Денис планує і надалі бути волонтером. Вважає, що події будуть розгортатися, нажаль, не мирним шляхом. Адже люди вимагають конкретних дій, а не просто розмов.

1907981_518272144953478_1862889007_n

Олександр - ортопед-травматолог зі Львова. Він став начмедом у самоствореному медпункті на Грушевського, 1, хоча не сподівався, що доля так складеться. Олександр завжди був поза політикою, але коли друзі запропонували записатися в медичний резерв Євромайдану - не думав ні хвилини. Коли потрапив на Майдан, відчув неймовірну ейфорію. І, не зважаючи на керівну посаду, виходив з медичними бригадами на барикади в найгарячіші дні. Щоб бути тут, а не на роботі у Львові, Олександр бере все нові відпустки. Утім він надзвичайно задоволений, що має можливість працювати тут, серед найкращих медиків з різних куточків України. Каже, що медчастина на Грушевського 1 забезпечена усім необхідним на 200%; і усе це - завдяки благодійникам, котрі моментально відгукаються на потреби. Із сумом розводить руками, - якби так забезпечувались міські лікарні! Олександр вдень працює у медчастині, а вночі на передовій і на блокпостах. Їх називають «бродягами» - групи з 4-6 людей, що працюють на передовій. До першого штурму лікарі «бродяги» обходили з раціями усю територію перевіряли і контролювали бригади. Але після 19 січня - це вже окремий підрозділ для роботи в бойових умовах. Там лікарі стають парамедиками. Їх головне завдання – доправити поранених до медчастини. Згадує: «тільки но-приїхав - одразу довелося відкачувати 7-8 людей з епілептичними нападами» . Це було лише перше чергування, до цього, враховуючи, що Олександр травматолог, бачив людей із нападами усього декілька разів. Часу на роздуми і страх не було - довелося годинами рятувати людей. З тих пір він бачив і пережив усяке: від комічної історії про юнака, що випадково кинув петарду собі в штани, до важких поранень. Каже, що люди ще й досі приходять з гумовими кулями, або осколками від гранат…Це ті, що довго не наважувались прийти до медиків, або просто не хотіли кидати свої пости, бо бояться, що лікарі заберуть їх з Майдану. Олександр згадує хлопчину, що не спав 4 з половиною доби. Хлопець вважав, що мусить бути на Майдані і йому не потрібно відпочивати. Каже , фанатичних людей тут близько 5 відсотків. Лікарі намагаються з ними говорити, просять відпочивати, ходити до психолога.




This account has disabled anonymous posting.
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting

Profile

lluvia_ol: (Default)
lluvia_ol

August 2014

S M T W T F S
      1 2
34567 8 9
10 111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 3rd, 2025 07:58 pm
Powered by Dreamwidth Studios