Іван Похитонов
Feb. 9th, 2014 12:43 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
lluvia_olЧародій із України, який уславився міньйонами, маленькими картинами на дереві. Художник Іван Похитонов – геній українських міньйонів, писав на маленьких дощечках лимонного або червоного дерева найтоншими пензлями, під лупою; потім полірував рибною кісткою ювелірне зображення.
Він народився 8 лютого 1850 р. у с. Мотронівці на Херсонщині. Його батько – Павло Данилович, дворянин, артилерійський офіцер, син запорізького козака Данила Похитона; мати — Варвара Бєлич, сербка. Він закінчив приватний пансіон у Катеринославі, потім учився в кадетському корпусі в Полтаві та реальній гімназії в Миколаєві.
Далі була Одеса, природничий відділ фізмату, лекції Іллі Мечникова. Тут добродушний велет Іван Похитонов подружився з художником-силачем Миколою Кузнєцовим, зацікавився живописом, але професійно не навчався. У 1871 р. він з матір’ю та хворою сестрою Анастасією виїхав до Женеви. Там Іван вперше виставив свої твори у художньому магазині і їх придбала приватна колекція. І знову батьківщина, п’ять років у Одесі, потім переїзд у рідну Мотронівку. Духмяний степ, його люди стають героями міньйонів Похитонова. Мистецтво так захопило українця, що він подався його вивчати: в Італію, потім у Париж. Похитонов починав самоуком. У Парижі учився у пейзажиста А. Боголюбова, вивчав живопис барбізонців, К. Коро, імпресіоністів. Скромний, чистий талант був помічений. Івана Похитонова часто запрошував Іван Тургенєв, Поліна Віардо, художники В. Полєнов, І. Рєпін. Іван Похитонов рідко робив портрети, але зображення Тургенєва стало «живішим за живого». У 1878 р. роботи Похитонова були виставлені в Салоні Єлисейських полів.
У Франції Похитонов обрав життя мандрівника: він місяцями плавав річкою, зображуючи її; їздив у спеціальній кибитці, де зверху облаштовувалося підсвітлення, ще деякі деталі. На такій натурі художник перемерзав, отримував чергові плеврити, але не каявся. Навпаки, він отримав супутницю. Матильда Вульферт баронеса, дочка полковника-німця, її мати – Олександра – шведка. Матильда була молодшою за Івана на шість років. Дуже цілеспрямовано вона йшла до своєї мети: вивчала медицину в Сорбонні. Коли вони зустрілися, Матильда кінчала медичний факультет. Весілля молодих відбулося 30 жовтня 1882 р. у Чернівцях. Під час їхнього пленеру народилася дочка Віра, згодом з’явилися Ніна та Зоя. Маючи трьох малят, Матильда захистила докторську дисертацію, як лікар дерматолог – венеролог; стала відомим клініцистом, автором спеціальних книг і статей.
У 1885 р. на замовлення Олександра III Похитонов виконав 5 панно, що зображували місця боїв у Болгарії в російсько-турецьку війну 1877–1878 рр. Усього цар придбав 16 творів художника. На замовлення Миколи II виконав серію пейзажів курортів Франції. В Європі ствердилася думка, що кожна робота Івана Похитонова - це шедевр, який вражає тонким смаком, витонченістю, соковитістю. Практично всі його роботи розкуповувалися наперед.
На жаль, сталевий характер Матильди призвів до розлучення, після якого екс-дружина заборонила будь-які зустрічі дочок із батьком. І теплим променем стала молодша сестра Матильди – Євгенія Вульферт, цивільна дружина Івана Похитонова, мати його єдиного сина. З 1893 р. вони жили в Бельгії, у передмісті Льєжа, де мешкала сестра Анастасія та її чоловік І. Лазаркевич – народоволець, втікач із сибірської каторги. Мандрував Похитонов Італією, Францією, кожного року приїздив в Україну, працював на натурі в рідному краї. Потім купив садибу Жабівщина, думав там оселитися назавжди. У 1904 р. художник без вищої освіти був удостоєний звання дійсного члена Академії мистецтв у Петербурзі. Тільки б творити, але людину міцного здоров’я обступили хвороби: різко падав зір, здавала нервова система...
Та Іван Похитонов працював до останнього дня. Остання персональна виставка робіт художника відбулася в Льєжі у 1922 р. Помер 72-річний майстер шедеврів у Брюсселі в 1923 р. Похований у Брессу біля Льєжа в родинному склепі.
Сьогодні у Франції, Бельгії живуть нащадки Івана Похитонова:
онук диригент Ігор Маркевич, правнука Аллегра Шапюї.
Взято тут
Він народився 8 лютого 1850 р. у с. Мотронівці на Херсонщині. Його батько – Павло Данилович, дворянин, артилерійський офіцер, син запорізького козака Данила Похитона; мати — Варвара Бєлич, сербка. Він закінчив приватний пансіон у Катеринославі, потім учився в кадетському корпусі в Полтаві та реальній гімназії в Миколаєві.
Далі була Одеса, природничий відділ фізмату, лекції Іллі Мечникова. Тут добродушний велет Іван Похитонов подружився з художником-силачем Миколою Кузнєцовим, зацікавився живописом, але професійно не навчався. У 1871 р. він з матір’ю та хворою сестрою Анастасією виїхав до Женеви. Там Іван вперше виставив свої твори у художньому магазині і їх придбала приватна колекція. І знову батьківщина, п’ять років у Одесі, потім переїзд у рідну Мотронівку. Духмяний степ, його люди стають героями міньйонів Похитонова. Мистецтво так захопило українця, що він подався його вивчати: в Італію, потім у Париж. Похитонов починав самоуком. У Парижі учився у пейзажиста А. Боголюбова, вивчав живопис барбізонців, К. Коро, імпресіоністів. Скромний, чистий талант був помічений. Івана Похитонова часто запрошував Іван Тургенєв, Поліна Віардо, художники В. Полєнов, І. Рєпін. Іван Похитонов рідко робив портрети, але зображення Тургенєва стало «живішим за живого». У 1878 р. роботи Похитонова були виставлені в Салоні Єлисейських полів.
У Франції Похитонов обрав життя мандрівника: він місяцями плавав річкою, зображуючи її; їздив у спеціальній кибитці, де зверху облаштовувалося підсвітлення, ще деякі деталі. На такій натурі художник перемерзав, отримував чергові плеврити, але не каявся. Навпаки, він отримав супутницю. Матильда Вульферт баронеса, дочка полковника-німця, її мати – Олександра – шведка. Матильда була молодшою за Івана на шість років. Дуже цілеспрямовано вона йшла до своєї мети: вивчала медицину в Сорбонні. Коли вони зустрілися, Матильда кінчала медичний факультет. Весілля молодих відбулося 30 жовтня 1882 р. у Чернівцях. Під час їхнього пленеру народилася дочка Віра, згодом з’явилися Ніна та Зоя. Маючи трьох малят, Матильда захистила докторську дисертацію, як лікар дерматолог – венеролог; стала відомим клініцистом, автором спеціальних книг і статей.
У 1885 р. на замовлення Олександра III Похитонов виконав 5 панно, що зображували місця боїв у Болгарії в російсько-турецьку війну 1877–1878 рр. Усього цар придбав 16 творів художника. На замовлення Миколи II виконав серію пейзажів курортів Франції. В Європі ствердилася думка, що кожна робота Івана Похитонова - це шедевр, який вражає тонким смаком, витонченістю, соковитістю. Практично всі його роботи розкуповувалися наперед.
На жаль, сталевий характер Матильди призвів до розлучення, після якого екс-дружина заборонила будь-які зустрічі дочок із батьком. І теплим променем стала молодша сестра Матильди – Євгенія Вульферт, цивільна дружина Івана Похитонова, мати його єдиного сина. З 1893 р. вони жили в Бельгії, у передмісті Льєжа, де мешкала сестра Анастасія та її чоловік І. Лазаркевич – народоволець, втікач із сибірської каторги. Мандрував Похитонов Італією, Францією, кожного року приїздив в Україну, працював на натурі в рідному краї. Потім купив садибу Жабівщина, думав там оселитися назавжди. У 1904 р. художник без вищої освіти був удостоєний звання дійсного члена Академії мистецтв у Петербурзі. Тільки б творити, але людину міцного здоров’я обступили хвороби: різко падав зір, здавала нервова система...
Та Іван Похитонов працював до останнього дня. Остання персональна виставка робіт художника відбулася в Льєжі у 1922 р. Помер 72-річний майстер шедеврів у Брюсселі в 1923 р. Похований у Брессу біля Льєжа в родинному склепі.
Сьогодні у Франції, Бельгії живуть нащадки Івана Похитонова:
онук диригент Ігор Маркевич, правнука Аллегра Шапюї.
Взято тут
