Цитата дня

"В нас тепер така свобода - наче сміттєпровід прорвало" Л.Костенко, "Записки українського самашедшого"

Сергій Параджанов

Сьогодні Сергію Параджанову виповнилося б 90. За кілька місяців до смерті режисер дав інтерв'ю журналу "Україна"

"У Москві мене розітнули частково, у Києві – навпіл. Яка страшна ця Україна! А судді хто? Ну хто вони, щоб ув`язнити на п`ять років? Де вирок був? Де звинувачення було? І як вони мене звільнили взагалі? Вони не могли мене вбити! Не могли! Бо є ще європейська преса…

Мене кличе до Києва цей чоловік. Кашпіровський. «Загою рани всі» – говорить. А як загоїти всі рани України? Смутні часи! А скільки вбивць було? А суд? Чи буде суд? Чи буде суд над ними? А скільки ж їх лишилося з чинами, пенсіями, віллами? Невже вони гадають, що все мине? О, ні! Народу пам`ять – неубиєнна! Про що ж повіда і вона? Про що повіда нам голосом солом`яних дзвонів, голосом спраглих криниць і голосом тіней? Ні, не забутих предків – розстріляних, утоплених, убитих? Одна брехня!

Всіх обдурили, обікрали, знищили, девальвували, перетворили всіх у натовп нігілістів, котрі забули все – історію свою! Які життя обірвано? Які долі знівечено? Все це гидотно…

Вам хочеться сучасності? Ось вона! Ходиш між людьми, як між вовками. Одне — стережешся. Скрізь нашорошені вуха, скрізь простягнені руки. Людей їдять пранці, нужда, горілка, а вони в темноті жеруть одне одного. Як нам ще світить сонце і не погасне?! Як можемо жити? Дуже багато… Жалість дала до себе… Вай! Вай-вай! Як пече! У мене рана аж звідси і сюди…

І Україна… Боже мій! Українське весілля, село, музики, стрічки, коровай, наречена і жених, а вишиванки! Це щось чаклунське й неосяжне. Це ж… «обалдеть». І страшно! Страшно зняти сьогодні весілля в Києві і на Полтавщині, це просто — страшно!
А зі мною що зробили? Зі мною що зробили? Ну, хто такий Макоша, щоб загнать людину на п`ять років у тюрму? Яка страшна ця нація! Нема у вас майбутнього! Все, що є сьогодні, так буде через сотню років. Нічого відбутися не може. Характер український. Хуторянство й боягузтво! Навчилися лиш знищувати одне одного і все. А мужніх – одиниці. Про Західну цього вже не скажу. То зовсім інший континент… Туди з намордниками – зась!"

Журнал „Україна“, 1990 р., №38 Григорій Булах

Грязен ли #Евромайдан?

Від себе: завжди, хоч трохи, працює «ефект бджоли та/чи мухи»: бджола бачить тільки квіти, муха бачить тільки бруд .)

Але фото справді гарні, їх можна роздивитися й переконатися :-)

Originally posted by diana_ledi at Грязен ли #Евромайдан?

Вважаю, дуже корисний пост.
Корисний для тих, кого обтяжують бригади тролів. Відомо, що вони шпарять по методичкам і "загажено, записано" у них являється одним з головних аргументів.
В такому випадку показано кидати пост-ілюстрацію. Лаконічним коментом.
ну, це для тих, хто ще не вміє просто ігнорувати тролів.
(наприклад, я(((
Отже, ставлю теги "На замітку" та "корисне"

Д.М.

Оригинал взят у awo_onyshchenko в Грязен ли #Евромайдан?

После того, как я дал на ФБуке ссылку на последствия антимайдана в Мариинском парке, один мой вполне адекватный товарищ из Донецка упрекнул, что я умалчиваю о сраче на Евромайдане.
Мол, там всё вокруг загажено, в том числе и нечистотами.

Хочу высказаться по данному вопросу.
Разумеется, долговременное нахождение на площади множества людей, которые не просто там живут, но вынуждены организовать полный цикл зимнего жизнеобеспечения, не может пройти без последствий.
Повреждений на Майдане немало, глупо это отрицать.

Но срач ли это?

7 января, после ночного празднования рождества, я приехал на Майдан.
И самое сильное впечатление произвела ... чистота.

( Не верите? Судите сами: )

Новий плакат на барикадах

#Єлюди. Міс Україна.

з Єлюди - maidaners ФБ



Анна Заячківська.







Міс Україна 2013. Дівчина з красою зовнішньою і внутрішньою. Вийшла на Євромайдан у перших числах грудня. Спочатку просто приходила. Одного дня підійшла з друзями взяти чай і побачила втомлених дівчат волонтерів, які до того ж замерзли. Аня запитала чи можна їх замінити з 5-ї години вечора, щоб вони трохи відпочили. Прийшла на п'яту і виконувала те, що й вони - роздавала чай людям. Дівчина працювала волонтером кілька днів. Потім співпрацювала з "Відкритим університетом". Була ведучою у новорічну ніч на малій сцені і співала. Допомогала теж Спільнобаченню. Одразу помітно, що Аня робить це від щирого серця, а не заради якоїсь реклами. Жодних професійних бонусів участь у Євромайдані їй не додасть. Зізнаюсь, я її давно намагалась знайти. "Мені незручно якось, коли це широко обговорюється", - говорить Аня. Вона - глибоко віруюча людина. Хоче робити може і маленькі, але корисні справи. Роль Міс, на її думку, у тому числі, щоб співпереживати і зігрівати людей добрими словами. "На даний момент, варто бути там, де це потрібно", - переконана вона. Мені здається, що дівчина заслужила усі свої високі звання.
На першому фото, Аня з двоюрідним братом.