Dec. 8th, 2013
До зустрічі на Майдані менш ніж година
Dec. 8th, 2013 11:30 amДрузі, до зустрічі на Майдані менш ніж година.
Нагадуємо телефони гарячої лінії Євромайдан SOS
068 548 12 41
066 684 98 30
Збережіть ці номери в свій телефон і дзвоніть, якщо станете свідком, чи (боронь Боже) постраждалим від протиправних дій, або якщо матимете інформацію про людей, що пропали без вісти.
Нагадуємо телефони гарячої лінії Євромайдан SOS
068 548 12 41
066 684 98 30
Збережіть ці номери в свій телефон і дзвоніть, якщо станете свідком, чи (боронь Боже) постраждалим від протиправних дій, або якщо матимете інформацію про людей, що пропали без вісти.
Щодо Леніна
Dec. 8th, 2013 10:41 pmOriginally posted by
lluvia_ol at 5 грудня 1946 р
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
у Києві напроти Бессарабського ринку, де під час війни стояла шибениця, на якій німці й радянці вішали киян, М.Хрущов відкрив пам’ятник Леніну.
Andrij Bondar · 1 927 читачів
33 хвилин тому ·
Я не прихильник війни. Я не прихильник війни пам'ятників. Але подумайте про таке. Пам'ятник Лєніну в центрі української столиці був реальним чинником підживлення української травми, українського комплексу, пуповиною з московським центром. Він був нервовим вузлом і центром напруги. Його охороняли нарядами міліції, а останніми днями там стояв "Беркут". Це був один зі стратегічних об'єктів влади, разом із Межигір'ям. Ми не бачили такої пильної уваги до жодного з наявних у Києві пам'ятників. Натомість цей пам'ятник був останнім форпостом чогось. Чого саме?
Не вам мені розповідати. Властиво, він був втіленням того, чого ми намагаємося позбутися в житті реальному в ці дні. Або принаймні заявляємо про свою готовність це зробити. Він був символом українського закріпачення та поневолення, української поразки, українського розколу, якщо завгодно. Чи плачу я за Лєніним? Ні, не плачу. Мені, щиро кажучи, байдуже. І я можу пояснити цю свою байдужість загальним прохолодним ставленням до будь-яких монументів ідеологічним вождям минулого. Будь-яким, без огляду на ідеологію.
( Read more... )
Andrij Bondar · 1 927 читачів
33 хвилин тому ·
Я не прихильник війни. Я не прихильник війни пам'ятників. Але подумайте про таке. Пам'ятник Лєніну в центрі української столиці був реальним чинником підживлення української травми, українського комплексу, пуповиною з московським центром. Він був нервовим вузлом і центром напруги. Його охороняли нарядами міліції, а останніми днями там стояв "Беркут". Це був один зі стратегічних об'єктів влади, разом із Межигір'ям. Ми не бачили такої пильної уваги до жодного з наявних у Києві пам'ятників. Натомість цей пам'ятник був останнім форпостом чогось. Чого саме?
Не вам мені розповідати. Властиво, він був втіленням того, чого ми намагаємося позбутися в житті реальному в ці дні. Або принаймні заявляємо про свою готовність це зробити. Він був символом українського закріпачення та поневолення, української поразки, українського розколу, якщо завгодно. Чи плачу я за Лєніним? Ні, не плачу. Мені, щиро кажучи, байдуже. І я можу пояснити цю свою байдужість загальним прохолодним ставленням до будь-яких монументів ідеологічним вождям минулого. Будь-яким, без огляду на ідеологію.
( Read more... )