![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)

Голос в неї тремтить, відчуваю, що щось сталося. Ми зідзвонюємось раз на день, сьогодні вже розмовляли, я казала, що збираємось поїхати подивитись ділянки за місто. Намагаюсь дізнатися, що ж все-таки сталось.
Каже, що прочитала заголовок про страшну аварію – субару, загинули чоловік і дружина, машина київської реєстрації, «внєдорожнік».
Заспокоюю її, що все у нас ок, що ми вже давно вдома і йду читати статтю.
Траса Житомир-Бердичів. В тому місці напрямок руху змінюється – дорога стає з двосмугової в один бік, односмуговою - зустрічна смуга «зачинена» через критичний стан покриття. При цьому знаків про зміну напрямків руху з того боку немає, якщо не знати цього і їхати по своїй лівій смузі – можеш опинитися на місці цих людей і отримати мікроавтобус в «лоб».
Кияни, мабуть, не знали.
Там мало щось подібне статися.
Винні працівники автодору і даїшники.
Двоє дітей залишились сиротами.
Бережіть себе.
Наші дороги – війна.
"Правоохранители выясняют причины и обстоятельства трагедии"
Чуєте, "правоохранители", ці смерті на вашій совісті.