Марія Приймаченко та "наївне мистецтво"

"Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям,
щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі..."
(с) Марія Приймаченко

«Наївне мистецтво» Марії Приймаченко вражає багатством і влучністю сюжету. Казка, дійсніть, фантазія – все це гармонічно поєднується в її творчості. Свій стиль, своє бачення. В такі складні роки з історії України ця жінка мала сили працювати і творити. Шукала і знаходила сили і натхнення. Мене завжди вражали люди з талановитими руками. Їх творчість.

Кажуть, художники завжди молоді. От і вона зберегла на всі відпущені Богом 89 років яскраве, як у дітей, сприйняття довколишнього світу. Бачила не раз його чорні або рожеві окуляри – крізь кольорові. Її дивосвіт був чарівним і неповторним, унікальним і сонцесяйним, щирим і добрим, як вона сама. Людям у цьому світі велося гармонійно і вочевидь щасливо, а поміж великими, як у раю, диво-квітами з незліченною кількістю вишуканих пелюсток блукали в своїх казкових житейських справах розписні диво-звірі, і співали над ними витончені птахи з жіночими очима. Може, тому й лишається її світ поза часом і простором, бо всім нам хочеться жити яскраво і з надією на краще, а від споглядання її робіт у потаємних закутках душі накопичується оптимізм, піднімається настрій і впевненість, віра у краще майбутнє.

"Я з тобою, Іванко, не нажилася..."(1966), Марія Приймаченко:

( Read more... )

Про міс і міссіс

Художник-иллюстратор Михайлошина Марина.

Есть у меня в друзьях очень талантливый человек marichcka. Она рисует иллюстрации к детским книгам. Мне очень нравится :)




( Read more... )

Весна :)

( Read more... )

"Я порубил зелень, как красный комиссар

жителей украинской деревни."

Смак.

Десь на 5-й хвилині і 45 секунд Іван Ургант говорить: "Я порубил зелень, как красный комиссар жителей украинской деревни." Публіка сміється...