![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Про правду переможців і горе переможеним
Originally posted by ![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
4ornobile at Про правду переможців і горе переможеним
4ornobile at Про правду переможців і горе переможенимВвечері 18 серпня 1941 злетіла в повітря гребля ДніпроГЕСу.
Вибух був скоєний працівниками НКВС після прориву німецьких військ до Запоріжжя. Самі НКВСники на той час вже переправилися на лівий берег, але в цілому відступ радянських військ продовжувався. Вибух 20 тон толу зруйнував частину греблі (називається ділянка в 100-135 м при загальній довжині греблі 600 м, окремо було зруйноване обладнання машинної зали) і викликав кількаметрову хвилю, що зносила все на своєму шляху. За оцінками німецького командування, вермахт втратив близько 1500 вояків. Втрати з радянського боку достемено невідомі. Офіційні джерела стверджували, що ніхто не постраждав, бо цивільних і військових завчасно попередили. Сучасні історики називають кількість від 20 до 80, а то і 100 тисяч загиблих – переважно червоноармійців, що не встигли переправитися через Дніпро, і цивільного населення прибережних зон та острова Хортиці.
Виконавців підриву було спіймано радянською контррозвідкою як діверсантів (що, у свою чергу, заперечує версію про попередження), але після втручання керівництва звільнено.
Німці відновили зруйновану ділянку греблі та завезли власне – замість попереднього американського – обладнання ГЕС. Але восени 1943-го відступати довелося вже їм. Був розроблений план повного знищення греблі (закладено заряди загальною кількістю 300 тон різної вибухівки), але завдяки вмілим та скоординованим діям радянських саперів повністю реалізувати план не вдалося.
Кількість жертв не знайшов.
Героїчний вчинок радянських військових увічнено в пам'ятнику, встановленому на могилі Невідомого солдата. А підрив греблі ДніпроГЕСу став одним з пунктів звинувачення німецьких військових злочинців на Нюрнбергському трибуналі.
На жаль, я не зміг підібрати фото, щоб адекватно порівняти наслідки дій одних та инших, але що знайшов покраще -- тим ділюся.
Це, судячи з усього, вибух 1941-го. Щоправда, дещо напрягає конструкція вибух з лівого боку (згідно течії Дніпра) від проламу.
А це, схоже, вже 1943-й.
4б.
Вибух був скоєний працівниками НКВС після прориву німецьких військ до Запоріжжя. Самі НКВСники на той час вже переправилися на лівий берег, але в цілому відступ радянських військ продовжувався. Вибух 20 тон толу зруйнував частину греблі (називається ділянка в 100-135 м при загальній довжині греблі 600 м, окремо було зруйноване обладнання машинної зали) і викликав кількаметрову хвилю, що зносила все на своєму шляху. За оцінками німецького командування, вермахт втратив близько 1500 вояків. Втрати з радянського боку достемено невідомі. Офіційні джерела стверджували, що ніхто не постраждав, бо цивільних і військових завчасно попередили. Сучасні історики називають кількість від 20 до 80, а то і 100 тисяч загиблих – переважно червоноармійців, що не встигли переправитися через Дніпро, і цивільного населення прибережних зон та острова Хортиці.
Виконавців підриву було спіймано радянською контррозвідкою як діверсантів (що, у свою чергу, заперечує версію про попередження), але після втручання керівництва звільнено.
Німці відновили зруйновану ділянку греблі та завезли власне – замість попереднього американського – обладнання ГЕС. Але восени 1943-го відступати довелося вже їм. Був розроблений план повного знищення греблі (закладено заряди загальною кількістю 300 тон різної вибухівки), але завдяки вмілим та скоординованим діям радянських саперів повністю реалізувати план не вдалося.
Кількість жертв не знайшов.
Героїчний вчинок радянських військових увічнено в пам'ятнику, встановленому на могилі Невідомого солдата. А підрив греблі ДніпроГЕСу став одним з пунктів звинувачення німецьких військових злочинців на Нюрнбергському трибуналі.
На жаль, я не зміг підібрати фото, щоб адекватно порівняти наслідки дій одних та инших, але що знайшов покраще -- тим ділюся.
Це, судячи з усього, вибух 1941-го. Щоправда, дещо напрягає конструкція вибух з лівого боку (згідно течії Дніпра) від проламу.
А це, схоже, вже 1943-й.
4б.