в тому то і печаль... що і люди хороші - хвилюються і питають чим допомогти...

Вчора моя начальниця розповідала, як її сестра з Москви кожень день дзвонить і доводить, що в Києві зачинені магазини, не працюють банки і далі по сценарію. Нічого слухати не хоче і каже, що ми геть здуріли. Доводить до істерики і кладе трубку. Головне, що вона ж не якась там звичайна пенсіонерка - має власний бізнес і голову на плечах.