Сором

[lluvia_ol]

Зараз весь інтернет кишить історіями про нещасних бюджетників, яких під страхом звільнення виганяють на провладні мітинги.

Хто знає скільки їх в нас і хтовони шовони?

Що таке для них той страх звільнення, який змушує принижуватись? Невже вони настільки нездатні?

Мене в мої тридцять звільняли разів п’ять – така специфіка роботи, поки мій інтелектуальний труд потрібен – я працюю, завтра стане не потрібен – мене звільнять. І я геть зовсім не боюсь цього, бо маю інтелект, який виробляє продукт, що купить не один роботодавець так інший. А як не купить – буду вирощувати помідори!

Правильно сказав один із френдів на фейсбуці: Вчорашня ніч на Майдані оголила просту річ: проти влади повстали люди, які навчилися за останні 22 роки жити й виживати без держави. Їм, цим людям, насправді від держави потрібно небагато – безпеки, справедливих податків, зрозумілих правил гри, законності та, звісно ж, свобод.

Скажіть, навіщо мені стільки тих бюджетників, котрі під страхом звільнення(!!!) нищать мою країну в той час, коли я працюю на їхніх дітей?

Comments

[lluvia-ol.livejournal.com]

Дякую Вам!
Я трохи емоційно, але так дістало. Особливо це стосується всіляких містечкових депутатів. Що вони роблять на своїх робочих місцях? Перекладають папірці і їздять на мітинги.

А про педагогів - дуже болюча тема, сама маю в сім'ї вчителів, справжніх.

[yavasan.livejournal.com]

Я сама теж емоційно!!! Таки дістало!! Я взагалі нестримана))) відстоюю свою думку завжди, відкрито сперечаюся!)) Колись мені казала знайома, що мені від цього добра не буде!!! Так що, мовчати і терпіти те ....Ну, та що тут казати! Кожному своє!! Я вас підтримую!!