![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Сором
Зараз весь інтернет кишить історіями про нещасних бюджетників, яких під страхом звільнення виганяють на провладні мітинги.
Хто знає скільки їх в нас і хтовони шовони?
Що таке для них той страх звільнення, який змушує принижуватись? Невже вони настільки нездатні?
Мене в мої тридцять звільняли разів п’ять – така специфіка роботи, поки мій інтелектуальний труд потрібен – я працюю, завтра стане не потрібен – мене звільнять. І я геть зовсім не боюсь цього, бо маю інтелект, який виробляє продукт, що купить не один роботодавець так інший. А як не купить – буду вирощувати помідори!
Правильно сказав один із френдів на фейсбуці: Вчорашня ніч на Майдані оголила просту річ: проти влади повстали люди, які навчилися за останні 22 роки жити й виживати без держави. Їм, цим людям, насправді від держави потрібно небагато – безпеки, справедливих податків, зрозумілих правил гри, законності та, звісно ж, свобод.
Скажіть, навіщо мені стільки тих бюджетників, котрі під страхом звільнення(!!!) нищать мою країну в той час, коли я працюю на їхніх дітей?
Хто знає скільки їх в нас і хтовони шовони?
Що таке для них той страх звільнення, який змушує принижуватись? Невже вони настільки нездатні?
Мене в мої тридцять звільняли разів п’ять – така специфіка роботи, поки мій інтелектуальний труд потрібен – я працюю, завтра стане не потрібен – мене звільнять. І я геть зовсім не боюсь цього, бо маю інтелект, який виробляє продукт, що купить не один роботодавець так інший. А як не купить – буду вирощувати помідори!
Правильно сказав один із френдів на фейсбуці: Вчорашня ніч на Майдані оголила просту річ: проти влади повстали люди, які навчилися за останні 22 роки жити й виживати без держави. Їм, цим людям, насправді від держави потрібно небагато – безпеки, справедливих податків, зрозумілих правил гри, законності та, звісно ж, свобод.
Скажіть, навіщо мені стільки тих бюджетників, котрі під страхом звільнення(!!!) нищать мою країну в той час, коли я працюю на їхніх дітей?
no subject
Я стільки робіт змінила, ніколи не дивилася на це як на трагедію чи безвихідь.
no subject
Навіщо занурюватись в те лайно.
no subject