Entry tags:
«Майдан ще довго стоятиме! Везіть, воно піде!»
Originally posted by
parador at «Майдан ще довго стоятиме! Везіть, воно піде!»
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Усі ми стежимо за подіями.
Люди лежать перед прокуратурою — «Переступили через закон - переступайте через нас!».
На кухні будинку профспілок працює 1600 волонтерів; кухня годує більше сорока тисяч щодня — http://vitalysych.livejournal.com/642.html. І це тільки ця кухня. Просто на Майдані готують куліш у великих казанах. Майдан живе.
Це, звісно, вибрано навмання. Усі ми стежимо за подіями, усі ми все бачимо, усі ми розуміємо — будь-хто з нас міг бути в одній з «гарячих точок». І це справді потрібно.
Учора зранку я трохи носив воду у будинкові профспілок (так сталося: вийшов дядько і гукнув охочих). Шестеро чи семеро, по чотири п’яти- чи шестилітрових пляшки за «рейс», разів 10–15 — не рахував. Тобто, хай, пляшок 200–300. Та й перенесли не все, ще на вулиці залишилося чимало. А вдень читаю: !!Дуже потрібна вода для чаю (саме там, будинок профспілок).
Увечері віддав віники — вирвали з рук! — і підійшов спитати, чи справді треба воду; кажуть: «Майдан ще довго стоятиме! Везіть, воно піде!».
Скільки треба води для Майдану? Що я можу привезти? Крапля в морі! — але, поки носив воду, побачив, що принесені людьми продукти — по краплі! — лежать чималими горами, їх сортують та розкладають, ті самі волонтери.
Кожен із нас щось може.
Вчора ж спитав «на кухні» біля Михайлівського Золотоверхого — що привезти? І сьогодні зранку привіз туди 50кг різної крупи та 15кг помитої моркви. І мішки для сміття. Це не самореклама (от зараз сиджу на роботі, «шакал я паршивый»). Просто я не знаю, як і чим переконати тих, хто тільки стежить, тільки за монітором. Чукча нє пісатєль, вибачте.
Ідіть на Майдан. Зранку — несіть дощовики, чай у пакетиках, розчинну каву, крупу, мішки для сміття. Хто може — воду у 5–6-літрових пляшках. Якщо вдень ви на роботі — знайдіть в інтернеті, що потрібно саме зараз, і ввечері принесіть.
Якщо можете — ідіть вдень. Якщо можете — вночі.
Усі ми розуміємо, що буде, якщо ми не зможемо вистояти. Тому давайте таки зможемо. По краплі.
Хай буде злива.
Люди лежать перед прокуратурою — «Переступили через закон - переступайте через нас!».
На кухні будинку профспілок працює 1600 волонтерів; кухня годує більше сорока тисяч щодня — http://vitalysych.livejournal.com/642.html. І це тільки ця кухня. Просто на Майдані готують куліш у великих казанах. Майдан живе.
Це, звісно, вибрано навмання. Усі ми стежимо за подіями, усі ми все бачимо, усі ми розуміємо — будь-хто з нас міг бути в одній з «гарячих точок». І це справді потрібно.
Учора зранку я трохи носив воду у будинкові профспілок (так сталося: вийшов дядько і гукнув охочих). Шестеро чи семеро, по чотири п’яти- чи шестилітрових пляшки за «рейс», разів 10–15 — не рахував. Тобто, хай, пляшок 200–300. Та й перенесли не все, ще на вулиці залишилося чимало. А вдень читаю: !!Дуже потрібна вода для чаю (саме там, будинок профспілок).
Увечері віддав віники — вирвали з рук! — і підійшов спитати, чи справді треба воду; кажуть: «Майдан ще довго стоятиме! Везіть, воно піде!».
Скільки треба води для Майдану? Що я можу привезти? Крапля в морі! — але, поки носив воду, побачив, що принесені людьми продукти — по краплі! — лежать чималими горами, їх сортують та розкладають, ті самі волонтери.
Кожен із нас щось може.
Вчора ж спитав «на кухні» біля Михайлівського Золотоверхого — що привезти? І сьогодні зранку привіз туди 50кг різної крупи та 15кг помитої моркви. І мішки для сміття. Це не самореклама (от зараз сиджу на роботі, «шакал я паршивый»). Просто я не знаю, як і чим переконати тих, хто тільки стежить, тільки за монітором. Чукча нє пісатєль, вибачте.
Ідіть на Майдан. Зранку — несіть дощовики, чай у пакетиках, розчинну каву, крупу, мішки для сміття. Хто може — воду у 5–6-літрових пляшках. Якщо вдень ви на роботі — знайдіть в інтернеті, що потрібно саме зараз, і ввечері принесіть.
Якщо можете — ідіть вдень. Якщо можете — вночі.
Усі ми розуміємо, що буде, якщо ми не зможемо вистояти. Тому давайте таки зможемо. По краплі.
Хай буде злива.