Feb. 8th, 2014

Фак

Feb. 8th, 2014 12:29 am
lluvia_ol: (6)
Кого разоблачили наши дорогие северные сноудены? Прослушивая запись Нуланд и Пайетта я надеялся услышать наконец доказательства того, что каждый день слышу об американцах на "Интере" и у Киселева:
1. Про подготовку боевиков "Правого сектора" и раздачу оружия на территории посольства США (Глазьев).
2. Про финансирование государственного переворота и создание Евромайдана "Батькивщиной" за десятки миллионов долларов от госдепа США (МВД).
3. Про организацию террористических актов и взрыва бомбы на Майдане.
4. Про инсценировку похищения Булатова (Татаров).
5. Про приказ снайперу НАТО убивать активистов Евромайдана (Балицкий).
6. Про размещение во Львове 1000 солдат НАТО для подготовки гражданской войны (Царев).
7. Про планы порабощения Украины и постройку американских военных баз (Киселев).
8. Про торговлю украинскими женщинами и насаждение гомосексуализма (Киселев).
Увы. Оказалось, самое убийственное в американской дипломатии - это слово "фак".
Получилось, что авторы "компромата" разоблачили Киселева, Царева и прочих штатных пропагандистов - все их байки теперь ничего не стоят.
Но главное - раз американцы такие ботаны, то значит ли это, что все провокации и преступления спланировал кто-то другой?

Юрий Бутусов

lluvia_ol: (6)
Originally posted by [livejournal.com profile] starshenalubov at Закон обратного усилия
"Когда вы стараетесь удержаться на поверхности воды, то идете на дно. Когда вы стараетесь утонуть (или хотя бы нырнуть поглубже) — вы всплываете, вода выталкивает вас с какой-то страшной силой. Когда пытаетесь затаить дыхание, сопите, как паровоз. В связи с этим на ум приходит древняя мудрость, которой чаще всего пренебрегают: "Кто захочет спасти душу свою, тот потеряет ее". Чем больше вы стараетесь обезопасить себя, тем большей опасности подвергаете. И наоборот, спасение и святость — в понимании, что мы не властны над судьбой и обезопасить себя не в силах. Китайский мудрец Лао-Цзы, мастер закона обратного усилия, говорил, что те, кто доказывают, не знают; чтобы познать истину, нужно отказаться от знания; и нет ничего более сильного и созидательного, чем пустота, которую люди стремятся заполнить"

lluvia_ol: (6)
Хочу жити в країні "Майдан", де всі відчувають себе частиною одного цілого, частиною однієї країни, де немає "схід-захід", "російськомовний-україномовний", де всі - українці, стоять один за одного.

Хочу жити в країні "Майдан", де лікар надасть тобі безплатну медичну допомогу, для якого всі пацієнти одинакові, який давав клятву Гіппократа не просто на словах, а потім приходить в Будинок профспілок на кухню і каже тобі: " мені потрібно 3 порції бульйону. то для моїх пацієнтів(!). Він робить це просто так. Він свідомий.

Хочу жити в країні "Майдан", де я відчуваю себе захищеною, де я в безпеці. Звучить абсурдно, але поза периметром Майдану останнім часом мені страшно навіть носити жовто-блакитну стрічку, не то що великий прапор. На Майдані всі свої.

Хочу жити в країні "Майдан", де не тільки мама переживає чи я не голодна, але абсолютно невідомі тобі люди. Я була там волонтером, я те бачила. Коли абсолютно незнайома жіночка, принісши мені вечерю, сказала: "я не відійду, поки ти не поїси". (не відійшла).

Хочу жити в країні "Майдан", хочу бачити очі і обличчя, які наповнені добром, які позбавлені корисливих цілей. Хочу жити поряд з тими двома подружжями, які в суботу вночі прийшли розносити чай замерзшим хлопцям на барикади (Ідеальна сім'я); 3-ма жіночками, які приїхали з Сум аби допомогти; хочу жити поряд з Анною Іванівною, якій 72, але яка наповнена життям і правдою, а тому вона там, мною омріяній країні - на Майдані. Список довгий, думка одна - Вони свідомі.

Хочу жити в країні "Майдан", де головна пісня - не "мама люба, давай, давай", а гімн України. Вночі він звучить щогодини. Коли звучить гімн, навіть на Інститутській на верхніх барикадах в 4 ночі чоловіки стоять з рукою на серці і співають. Потім звучить молитва. Там немає камер, показу свого патріотизму в ефірі, в "чорних ящиках" і т.д. Вони співають серцем. Я хочу жити в такій країні .

Хочу у всій Україні побачити "Майдан": від Соломоново до Червоної зірки, від села Грем'яч до мису Сарич. Ми єдині. Слава єдиній Україні!


(с) Світлана Нагорна

І шо?

Feb. 8th, 2014 05:54 pm
lluvia_ol: (6)
1904010_236940509819560_722851224_n
Сёма пришёл из школы и говорит родителям:
— Мама, папа, нам по математике задали задачу придумать!
Уходит в свою комнату, и через полчаса выходит с задачей:
— «Гусь весит 15 килограммов, а свинья весит 100 килограммов».
— Сёмочка, в задаче должно быть не только условие, но и вопрос!
Сёма снова уходит, через полчаса возвращается:
— «Гусь весит 15 килограммов, а свинья весит 100 килограммов. И шо?!»


Всі ці провладні мітинги, на які витрачається гора бабла, викликають вже традиційне питання "І шо?".
Денєг є, а от з креативом нє очєнь...

lluvia_ol: (6)
Originally posted by [livejournal.com profile] lena_ua_mk at Майдан надихає

Майдан надихає!07.02.2014

Альона Ткач, для УП.Життя

Вечір провела на Майдані в Українському домі. Допомагала в бібліотеці Майдану. Втомилась, але повернувшись до дому, виявилось, що сил достатньо для того щоб зробити ще купу різних справ. Це так надихає Майдан!

Весь день у офісі, читання стрічки новин у фесбуці та твітері не приносили радості, а тільки більше наганяли сум.

Повідомлення про покалічених "правоохоронцями" людей; про суди над протестувальниками, які й судами назвати не можна, бо ні про яку законність чи правосуддя мова не йде; відверте ігнорування владою людей та їх прав; опозиція, яка... Не буду нічого казати про опозицію, краще промовчу. До того ж страшенний холод в офісі – це все наганяє сум, розчарування, роздратування, злість та відчуття безпорадності.

У кінці робочого дня хотілося тільки одного: прийти додому, закутатись в теплу ковдру й заснути, щоб не чути й не бачити ніяких новин.

Та взяла себе в руки й після роботи поїхала на Майдан, як це було заплановано ще звечора.

Майдан! Дійсно особливе місце, особлива атмосфера!

На вулиці тиша й порядок, навіть затишок, біля бочок гріється охорона, з наметів через труби йде дим, запах сухих дров, запах вогнища, наче й не центр мегаполісу. На сцені хтось негучно виконує колядки. Так чудово – вийти в будній день увечері з роботи, піти в центр міста й не побачити там величезної кількості машин, які мчать Хрещатиком, або ж стоять у заторі, шум, вихлопні гази. А вільні тротуари від автомобілів – то ще більша насолода!

В Українському домі на перший погляд може здатись, що панує хаос. Та то тільки на перший погляд.

Read more... )

Альона Ткач, спеціально для УП.Життя



lluvia_ol: (6)
Вітаю всіх небайдужих!
Центр координації реабілітації поранених на Майданах Украіни звітує - на цьому тижні ми опрацювали та подали дві групи поранених на реабілітацію до Польщі та Литви. Четверо потерпілих вже прибули за місцем призначення. Ми продовжуємо допрацьовувати і поповнювати реєстр. Ми чекаємо ваших дзвінків і інформацію про тих, кому з поранених ще потрібна допомога, або якщо ви маєте можливість когось підтримати фінансово - дзвоніть або пишіть.
Нагадую номер нашої гарячої лінії 063 233 0303
мейл info@bogomolets.com

Profile

lluvia_ol: (Default)
lluvia_ol

August 2014

S M T W T F S
      1 2
34567 8 9
10 111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 22nd, 2017 11:52 am
Powered by Dreamwidth Studios