![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Мама повернулась з санаторію
Санаторій державний, більша половина відпочиваючих лікується і відпочиває безкоштовно.
Але є одне але – хороші лікарі.
Ми шукали саме такий санаторій.
Гарна природа, сірководневі джерела, водичка.
З першого дня шоком стало харчування.
Якість і кількість страв.
Наприклад, шматочок помідору називався «овочевий салат».
В «борщі по українські» плавали голі буряки без жодної картоплини.
А на вечерю подали відверто пригорівшу кашу.
Мама не витримала і пішла шукати медсестру, що відповідає за харчування. Не знайшовши її, попросила офіціантку покликати повара. Цим часом вся столова розійшлась голодною по кімнатам.
Залишився лише мамин столик – мамина сусідка і ще одна жінка з маленькою дочкою. Коли в столовій з’явилась повар, дівчинка саме колупалась у своїй підливі і знайшла там грудку бруду. Мама взагалі не конфліктна людина, але це вже була межа. Не буду цитувати розмову з поваром, то була класика пошуку винних. Наступного ранку мама зібрала підв’ялені апельсини, що давали на десерт ввечері і пішла до головного лікаря. І цю розмову теж цитувати не буду, але після відвідин лікаря зміни в столовій, годувати стали краще. В картоплю і кашу клали масло, їжа залишилась простою, але стала смачнішою. На обід на мамин столик навіть поставили велику каструлю з супом, який відпочиваючі розділили між трьома столиками.
Коли мамина путівка закінчилася і вона їхала її «напарниця» бідкалась, що знову будуть погано годувати.
Чому інші мовчали? Можливо для них це норма – дивитись як працівники столової виносять великими торбами харчі з санаторію і продовжувати їсти горілу кашу? Більшість відпочиваючих складали освітяни, ті самі, яких зганяють на певні мітинги, і ті, що перекривають трасу бо їм за них не заплатили. Це печаль. На цих людях наживається не тільки «влада» але й звичайна завідуюча столової, чи як вона там правильно зветься…
Але є одне але – хороші лікарі.
Ми шукали саме такий санаторій.
Гарна природа, сірководневі джерела, водичка.
З першого дня шоком стало харчування.
Якість і кількість страв.
Наприклад, шматочок помідору називався «овочевий салат».
В «борщі по українські» плавали голі буряки без жодної картоплини.
А на вечерю подали відверто пригорівшу кашу.
Мама не витримала і пішла шукати медсестру, що відповідає за харчування. Не знайшовши її, попросила офіціантку покликати повара. Цим часом вся столова розійшлась голодною по кімнатам.
Залишився лише мамин столик – мамина сусідка і ще одна жінка з маленькою дочкою. Коли в столовій з’явилась повар, дівчинка саме колупалась у своїй підливі і знайшла там грудку бруду. Мама взагалі не конфліктна людина, але це вже була межа. Не буду цитувати розмову з поваром, то була класика пошуку винних. Наступного ранку мама зібрала підв’ялені апельсини, що давали на десерт ввечері і пішла до головного лікаря. І цю розмову теж цитувати не буду, але після відвідин лікаря зміни в столовій, годувати стали краще. В картоплю і кашу клали масло, їжа залишилась простою, але стала смачнішою. На обід на мамин столик навіть поставили велику каструлю з супом, який відпочиваючі розділили між трьома столиками.
Коли мамина путівка закінчилася і вона їхала її «напарниця» бідкалась, що знову будуть погано годувати.
Чому інші мовчали? Можливо для них це норма – дивитись як працівники столової виносять великими торбами харчі з санаторію і продовжувати їсти горілу кашу? Більшість відпочиваючих складали освітяни, ті самі, яких зганяють на певні мітинги, і ті, що перекривають трасу бо їм за них не заплатили. Це печаль. На цих людях наживається не тільки «влада» але й звичайна завідуюча столової, чи як вона там правильно зветься…
двоїсте відчуття
Re: двоїсте відчуття
але ж...