ви правильно робили
ви звернули увагу на проблему. проблему не вирішено, але ви не занапастили собі навчання, а проблема залишилась і розрослась, підтримувана бездіяльністю оточення.
в моїй групі теж вчився синок прокурора, який зараз прокурор. але викладачі юрфаку, які здавалось би, геть незалежні від прокурора - адже грабувать і вбивать вони не збирались, - яка їм шкода? - так улесливо натягували йому оцінки (щоправда, він зубрив) та звивались перед ними, що було гидко. але де зараз ці викладачі? їх погнали давно, і вони дожеврівають десь на околиці життя.

питання адекватності відповіді виклику - ось і є питання, для якого нам дано розум. емоції дуже часто збивають, але відмовлятись від емоцій взагалі - це також їсти неприправлену страву.
інтуїтивно, часом емоція (інтуїція) підказують нам, що "щось не так", а вже розумом ми розшифровуємо - що саме не так і чому.